Навіть в одній родині кожен переживає втрату по-різному

 Міжнародна асоціація психологів по роботі з горем та тяжкою втратою

Переживаємо горе в сім'ї.

Навіть в одній родині кожен переживає втрату по-різному. І це цілком нормально, адже всі ми різні, а горе й поготів у кожного своє.

Але і тут є певні особливості. Так, в кожній родині завжди є той, хто переживає втрату інтенсивніше, емоційніше та складніше за інших. Звісно, вся родина націлена на те, щоб підтримати та допомогти саме йому, дещо забуваючи про власні почуття, емоції та переживання.

Тож, що робити якщо ваша родина зіткнулася з тяжкою втратою?

● Варто розуміти, що той, хто переживає горе втрати максимально важко, потребує не тільки допомоги та підтримки від родини, але і професійної психологічної допомоги. Це потрібно не тільки йому, але й тим, хто його оточує, адже вони не в змозі витримати і його горе, і власне.

● Важливо розділяти особистісні якості того, хто горює сильніше, і ті прояви та емоції, що ми спостерігаємо в нього у стані горя. Негативна поведінка, капризи, гнів, істерики. Але ж ця людина не завжди була такою. Вона такою стала через величезне емоційне навантаження, з яким вона не може впоратись.

● Безумовно, людям, що, ніби-то більш-менш справляються з горем, також потрібна психологічна допомога. Триматися самому та витримувати бурхливі емоції іншої людини, що горює, доволі важко. Ви маєте розуміти, як допомогти, як підтримати, і як в цьому всьому зберегти себе.

● Людина, що переживає горе втрати найважче, потребує фізичної присутності близьких, потребує того, щоб знов і знов проговорювати все те, що з нею відбувається. Скорботним потрібна соціальна підтримка і можливість вербалізувати власне горе й біль. Це не просто нормально, а дуже важливо для усього процесу переживання горя.

● Той, хто краще справляється з втратою, теж має уважно ставитись до себе, власних почуттів, потреб та емоцій. Ви піклуєтесь, підтримуєте, вислуховуєте, підставляєте плече, але вам так само потрібно говорити про своє горе і свої почуття. Дайте собі те співчуття і турботу, якої ви чекаєте від інших.

Ми не можемо виміряти горе або порівняти, чиє горе більше. Однак ми завжди відчуваємо та розуміємо, кому важче, і кому потрібна допомога.

Тож, щоб мати можливість допомогти тому, хто не може впоратись самотужки, передусім потурбуйтесь та подбайте про себе.

Тільки так ви зможете пройти крізь горе самі та допомогти іншим.

@Лариса Рибик