Аутоагресія

 Омо Домінанта

День обізнаності про аутоагресію (Self-Injury Awareness Day) – це день, присвячений підвищенню обізнаності про самоушкодження та проблеми психічного здоров’я, які можуть призвести до такої поведінки. Він відзначається 1 березня щороку, і має на меті привернути увагу до проблеми самоушкодження, сприяти розумінню та співчуттю до тих, хто має подібні прояви, і спонукати людей шукати допомоги, якщо вони борються з цими проблемами.

Цей день є глобальною подією, присвяченою підвищенню обізнаності про самоушкодження та наданню підтримки і ресурсів тим, хто постраждав від аутоагресії. Цей день є важливою можливістю пролити світло на тему, яка часто оповита стигмою і нерозумінням. .

Аутоагресивна поведінка, також відома як самоушкодження, може приймати різні форми самозаподіяння фізичної шкоди. Така поведінка часто є механізмом подолання основних проблем психічного здоров’я, таких як депресія, тривога, травма або розлади особистості.

Аутоагресія – це імпульсивний вчинок, який може перетворитися на замкнене коло. Люди, які займаються самоушкодженням, часто роблять це, щоб отримати полегшення від негативних емоцій або відчути контроль над своїм болем. Однак це полегшення є тимчасовим, і за ним зазвичай слідує почуття сорому або провини, що призводить до подальшої самоушкоджувальної поведінки. Усвідомлення цієї закономірності має важливе значення для розуміння проблем, з якими стикаються ті, хто завдає собі шкоди, та для надання ефективної підтримки.

Причини аутоагресії:

Людині, як і будь-якій живій істоті, в нормі не властиво направляти агресію на самого себе, тому що це суперечить його основному завданню - жити. Різні дослідники по-різному розуміють причини виникнення саморуйнівної поведінки.

Аутоагресивна поведінка проявляється у вигляді несуїцидальних самоушкоджень:

· нанесення собі порізів гострими предметами;

· проколювання шкіри;

· нанесення собі ударів або навмисне вдаряння об щось;

· припалювання себе сигаретами, сірниками чи свічкою;

· нанесення собі синців, завдання вивихів чи переломів;

· видирання волосся;

· укуси.

Більшість людей, які мають її прояви, не хочуть та не планують завдати собі смертельної шкоди. Однак, не варто недооцінювати небезпеку від таких дій, адже самоушкодження може призвести й до суїцидальної поведінки.

Як розпізнати ознаки аутоагресії

Усвідомлення ознак самоушкодження має вирішальне значення для раннього втручання. Ці ознаки можуть включати незрозумілі травми, такі як порізи, опіки або синці, носіння одягу з довгими рукавами або штанів у спекотну погоду, щоб приховати рани, а також володіння гострими предметами без чіткої причини.

Розуміння цих ознак може допомогти друзям, родині та педагогам вчасно надати підтримку тим, хто її потребує.

Чому люди завдають собі шкоди

Зазвичай така поведінка пов’язана зі стресом, тривогою, депресією, коли вони стають для людини нестерпними. Багато людей здатні подолати напругу, розмовляючи з близькими. Утім, деякі люди не можуть впоратися з почуттями та переживаннями, які їх переповнюють, тому наносять собі шкоду, щоби впоратися з напругою всередині.

Що може зумовлювати самоушкоджувальну поведінку:

· раптові несподівані зміни у житті, зокрема, смерть близької людини, розлучення батьків, перехід в іншу школу;

· стрес, повʼязаний з навчанням, відчуттям надмірного навантаження, страху помилитися;

· якщо людина стала свідком і пережила важкий стрес, зазнавала насильства у школі, вдома, у стосунках, чи пережила інші травматичні події;

· соціальне дистанціювання, ізольованість, почуття провини та сорому;

· бажання привернути увагу до своїх переживань;

· самопокарання;

· для емоційної саморегуляції, зниження емоційної напруги;

· вираження злості;

· низька самооцінка або проблеми зі сприйняттям свого тіла;

· жорстокість між однолітками.

Після самоушкодження людина може мати відчуття короткочасної свободи та вивільнення від складних емоційних переживань. Але причина цих переживань та страждань не зникає і така поведінка повторюється знову. Водночас, у деяких людей самоушкодження також може викликати ще важчі емоції та погіршити самопочуття.

Деякі люди описують самоушкодження як спосіб:

· виразити те, що важко передати словами;

· перетворити невидимі думки чи почуття на щось видиме;

· змінити емоційний біль на фізичний;

· зменшити непереборні емоційні почуття або думки;

· отримати відчуття певного контролю;

· покарати себе за свої почуття і переживання;

· змусити себе відчувати хоч щось (через відчуття пустоти всередині);

· показати, що вони потребують допомоги.

Хто зазвичай завдає собі самоушкодження

Самоушкоджувальна поведінка характерна для людей різного віку, зокрема, поширеність серед підлітків становить 18%. Хоча шкоду наносять собі переважно жінки, все ж завершені самогубства поширеніші серед чоловіків.

Фактори ризику виникнення самоушкоджувальної поведінки:

· психічні захворювання (депресія, тривога, межові розлади особистості, розлади харчової поведінки);

· молода людина без піклування батьків чи опікунів;

· вразливі групи населення, які зазнають дискримінації (ЛГБТ, ВІЛ-позитивні, біженці, мігранти, увʼязнені тощо);

· загибель близьких людей через самогубство.

На що потрібно звернути увагу, якщо запідозрено самоушкоджувальну поведінку:

· наявність шрамів;

· носіння одягу з довгими рукавами, навіть у спекотну погоду;

· розмови про відчуття знецінення та безпорадності;

· свіжі порізи, синці, сліди опіків;

· часті повідомлення про випадкові поранення;

· емоційна нестабільність та непередбачуваність.

Що робити:

Важливо не засуджувати та не боятися такої поведінки, якщо помітили її у близької людини.

· якщо ви доросла людина, то у разі появи у вас самоушкоджувальної поведінки, зверніться за допомогою до сімейного лікаря або до фахівця з психічної допомоги;

· якщо ви неповнолітній — попросіть допомоги у батьків чи дорослих, яким ви довіряєте;

· якщо ви надаєте соціальну підтримку, можете розповісти батькам та дітям/підліткам про самоушкоджувальну поведінку і допомогти з плануванням надання підтримки

Бажаєте дізнатися більше:

1. «Аутоагресія у осіб небезпечних видів професій» монографія / С. Г. Полшкова. — К. : Наук. світ (Ростунов О. Т.), 2013.

2. «Захисні механізми» Ненсі Мак-Вільямс