Налаштувати дитину на одужання

 Світлана Ройз 

19 ігор та ідей для дитини, що зараз одужує і, можливо, має лежати. "Практичне одужувальне дитинознавство". В допомогу дорослим. Коли дитина занедужала, чи у неї висока температура, її чутливість може загострюватись. Природно, що доторки можуть викликати біль, від прискореного серцебиття буває відчуття задишки, дитина може відмовлятись пити ліки, а від лежання м’язи стають ще більше напруженими, та й загальний рівень тривоги може зростати.

Щоб заощадити дорослим сили і нервові клітини і допомогти дітям, я пропоную ідеї, з якими може бути легше укритися, перефокусувати увагу, зробити разом практику, яка допоможе відновити контроль над диханням і не тільки

Нехай не знадобиться!

Ковдра (намагаємось укрити дитину, повернути дитині відчуття контролю. створити захищене місце, перефокусувати увагу)

1. Уяви, що ковдра – це захисний купол, під яким всі швидше одужують. Коли будеш готовим\готовою ковдру на тіло натягуємо, уяви, як все під ковдрою стає осяяним (дитина сама може уявити колір здоров’я)

2. Уяви, що ти моє пташеня, а ми робимо для тебе гніздечко, де має бути дуже затишно. Хочеш поставимо навколо тебе подушки чи покладемо ще ковдри, щоб було, наче справжнє гніздечко?

3. Уяви, що ковдра — це твоя печера, вона тебе захищає і там можна відпочити. Як тільки відчуєш себе готовим, можеш трохи відкрити простір. (Чи якщо дитина хоче, можна її накрити з головою, а потім запитати: Можна до тебе в печеру? А потім пропонуємо відкривати поступово вхід в печеру на стільки, на скільки дитина сама захоче.

4. Спочатку ми міцно «обіймаємо», стискаємо ковдру, кажемо дитині, що заряджаємо її своєю любов’ю та силою, і пропонуємо уявити, що коли дитина під ковдрою, це наче ми її постійно обіймаємо і тримаємо на руках.

П’ємо ліки, чай, компот, воду. (повертаємо відчуття контролю, допомагаємо створити безпечний та ігровий простір, даємо можливість відреагувати напруження та можливу злість, робимо дихальну практику)

5. Драконяча настоянка Якщо треба пити чай чи ліки, уявіть, що ви з дитиною варите чарівний відвар для дракона (або для іншого улюбленого героя). Дитина може сама вигадати, які інгредієнти «додає» в еліксир. (радість, силу, здоров’я…) коли дитина вип’є «еліксир» – потрібно зробити довгий вииииидихххх Чи сказати РРРРРРР – наче випускаємо вогонь.

Безпечні доторки. Коли потрібно торкнутись дитини, поміряти температуру, допомогти перекластися на інше місце, переодягнутись, встати.

6. Пропонуємо дитині доторкнутись до нас так, як вона б хотіла, щоб ми доторкнулись до неї. (це прояв поваги, дає можливість дитині налаштуватись на контакт і насправді ми ж вже доторкнулись)

7. Ми пропонуємо дитині уявити, що на неї сяде метелик, чи торкнеться котик (можемо запитати, куди спершу сяде метелик?), і торкаємося спочатку місця, на яке вкаже дитина, потім того, місця, яке для нас важливо

8. Якщо ми хочемо поцілувати дитину, чи потрібно торкнутись її голівки, можемо сказати – яким поцілунком тебе поцілувати: червоним, блакитним, полуничним, веселковим…

9. Гра - Масаж і доторк – повільно малюємо на спинці різні фігури чи літери, дитина має їх вгадати

10. Малюємо на тильній стороні долоні (сама долонька буде більш чутливою і доторки можуть бути лоскотними) різні прості фігурки, дитина має відгадати, що ми малюємо

Вгамувати серцебиття, відновити ритм дихання, відновити відчуття контролю

11. Кулачки – ми пропонуємо дитині на видиху стиснути наші долоні чи пальці в своїх руках (кулачках), на вдиху – розкрити долоні

12. Кільця сили - Дитина на видиху торкається по черзі кінчиків своїх пальців великим пальцем, промовляючи: я здоровий\я здорова, я красивий\красива, я розумний\розумна, я сильний\сильна , я талановитий\талановита., на вдиху розкриває пальці.

13. Метелики - Складаємо долоні в кулачки, притискаємо один до одного. На видиху розкриваємо долоні – вони виглядатимуть наче крила метелика, на вдиху складаємо в кулачки.

(всі рухи краще робити разом з дитиною, намагатись робити якомога повільніше)

Для розслаблення м’язів, коли дитина довго вимушена лежати

14. Слоненя. Пропонуємо дитині уявити, що у неї ніс - довгий хобот: повільно опускай і підіймай голову, ніби хоботом малюєш в повітрі. Це допоможе зняти напругу в шиї та плечах.

15. Покласти між лопатками невеличку подушку, запропонувати її розім’яти, наче «збити» спинкою, можна запропонувати намагатись її перемістити вниз вздовж тіла, не торкаючись руками

Практики уважності, перефокусування уваги, намагання впоратись з дискомфортом.

16. Даємо підтримку дитині в тому, що хворіти – це дуже неприємно. І ми дуже співчуваємо. І кажемо, що навіть коли ми нездужаємо, є хоч малесенька частина тіла, яка зберігає силу та здоров’я.

Яка частина тіла зараз найздоровіша та найсильніша? (мізинчик ноги, попа, кінчик носа, вухо, волосся, лікоть – важливо, щоб дитина могла знайти будь-що, в фокусуванні на чому вона відчуває менше болю та напруги)

17. Колір здоров’я – ми пропонуємо дитині уявити, який колір має її Здоров’я. Повільно дихаємо і дитина малює чи уявляє як все її тіло заповнюється кольором здоров’я

18. І дорослих, і дітей я питаю – що більше саме зараз: здоров’я, чи хвороба? Як виглядає твоє Здоров’я (як тварина, як будь-який образ та символ) і як виглядає хвороба. Що зараз більше за розміром? І якщо раптом образ хвороби більше за образ здоров’я, що може допомогти зміцнитись саме здоров’ю (дитина зазвичай сама запропонує багато всього неочікуваного)

19. Що будемо робити після одужання? Завжди важливе запитання, в якому багато сили та надії. Іноді дитина питає - "а я не помру, а все буде добре". Цим запитанням ми переводимо фокус на вже безпечне майбутнє.

Все це я сьогодні вигадувала, пригадувала та використовувала з моєю дитиною, що зараз складно одужує. І подумала, що можливо, це буде помічним і для інших дорослих.

Коли дитина хворіє, я прошу, щоб вголос ми промовляли замість слів "ти хворієш" – «ти одужуєш, з кожною годиною ти ближче до одужання».

Нехай всі найскоріше одужують і будуть здорові.

Обіймаю, Родино як хочу Перемоги!