ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА СИЛЬНО ПЛАЧЕ
▪️Нічого НЕ кажіть.
Зовсім нічого! Жодного слова! Жодних «ой-ей-ей, ай-яй-яй», «бідненький мій». Не треба запитань, що сталося, чим вдарилася. ТИША.
Слова додатково навантажують мозок дитини, а він і так перевантажений у цій ситуації.
▪️НЕ поспішайте відволікати дитину.
Нехай мозок малюка впорається зі бідою. Дайте йому пережити те, що сталося.
▪️Плавно, сильно, але м'яко обійміть дитину та замріть в обіймах.
Покажіть таким чином, що ви з ним, що він уже у безпеці.
▪️Відрегулюйте дихання.
Дихайте плавно, глибоко, спокійно. Дитина поступово почне дихати синхронно з вами, потроху заспокоюючись.
▪️Можете легенько похитувати дитину в такт дихання, погладжувати по спинці.
Або можете співати пісеньку без слів, тихенько, «фоново».
▪️Коли дихання дитини вирівняється,
подивіться, наскільки вона прийшла до тями і спокійно розберіться, що трапилося.
▪️ Розкажіть історію того, що сталося.
Наприклад: Ти бігла до гойдалок, а перед ними лежав камінь. Права нога зачепилася, ти впала і вдарилася щокою».
Дитина може знову заплакати, дихання її почастішає знову. Вона так проживає те, що сталося. Цю історію можна розповідати багато разів, поки малюк перестане емоційно реагувати на розповідь — тобто поки не примириться із ситуацією.
▪️І тільки після того, як дитина повністю заспокоїлася, можна почати розбирати ситуацію.
"Як так вийшло? Що варто було зробити? У такий спосіб дитина вчиться самостійно виробляти методи аналізу. А дорослий просто допомагає на тлі, емоційно підтримує. Дитина тим часом самостійно справляється з негативним почуттям.
Немає коментарів:
Дописати коментар