Чому діти брешуть та що з цим робити?
Як би сумно це не звучало, але те, що малюк почав вам брехати, говорить про кризу довіри у ваших стосунках. І шукати шляхи виходу з цієї кризи потрібно саме вам, батькам, як більш досвідченим, врівноваженим, авторитетним. Брехня - результат невпевненості в своїх силах і можливостях. Зробіть брехню безглуздою! Виховайте дитину фізично сильною, інтелектуально розвиненою, упевненою в собі людиною.
ПРИЧИНИ:
1. Фантазія – не брехня, а видавання бажаного за дійсне.
2. Вигадані персонажі як елемент реальності. Діти створюють власну реальність, вони вигадують, бо це інколи допомагає впоратися з реальним світом, з цими дорослими реаліями, які так складно контролювати. Цей етап мине в 7-9 років.
3. Страх від очікування наслідків. Діти бояться бути покараними, тому брешуть. Страх стирає відчуття провини за сказану неправду. Особливо це актуально для родин, де практикують тілесне чи моральне покарання за провину. Діти, які бояться кари, скажуть усе, аби уникнути її.
4. Усвідомлена брехня. Основна причина такої поведінки – невдоволеність реальним життям та постійні побоювання реакції батьків (зазвичай малечу не хвалять у жодному випадку). Діти брешуть тому, що їх навчили, що вони погані. Найчастіше дитина бреше не тільки оточуючим, але й собі, і починає жити у власному вигаданому світі.
5. Бажання справити краще враження. Якщо ви спостерігаєте, що дитина бреше, аби справити враження на інших, попрацюйте над її самооцінкою. Та спершу поговоріть, до чого може призвести подібна поведінка. Хваліть за зусилля, а не за результат.
6. Надмірна суворість. Якщо ви виховуєте дитину в строгості і караєте карапуза за вчинені ними проступки, то дивуватися тому, що дитина вам бреше, намагаючись уникнути чергового осуду за вчинений, право, не варто.
7. Обмеження в прояві емоцій. Дитина не робот. У нього не може бути завжди одне і те ж, неодмінно гарний настрій. Він може сумувати і засмучуватися, може бути роздратований і, навіть, розлючений. І якщо йому будуть перешкоджати виявляти ці емоції і давати їм вихід, він, просто, замкнеться в собі і стане брехати.
8. Гра на почуттях. Якщо ви демонстративно засмучуєтеся, хапаєтеся за серце, звинувачуйте дитину в своє погане самопочуття після його витівок або поганих оцінок, ви самі провокуєте його всіляко приховувати свої промахи, щоб, просто, не засмучувати вас.
Спробуйте зрозуміти, що стоїть за його брехнею насправді. Яку саме свою потребу дитина намагається задовольнити таким чином. Це і буде відповіддю на питання: «Як відучити дитину брехати?».
Дитина може бути чесною зі своїми батьками:
Коли не боїться покарання, гніву і втрати любові найближчих людей.
Коли вона впевнена, що її не будуть принижувати, що б не сталося.
Коли знає, що батьки підтримають її в будь-якій ситуації.
Коли ви не скупі на похвалу і заохочення.
Коли між вами і дитиною – довіра і взаєморозуміння.
Коли ви самі чесні з дитиною, і навчаєте власним прикладом.
Немає коментарів:
Дописати коментар