Тварина з’являється в сім’ї, щоб навчити дитину відповідальності. Що не так із цим судженням?
Ми запитали про це у гештальт-терапевтки та психологині платформи Rozmova.me Маргарити Літошко. Ось що вона нам відповіла
Думка, що тварина щось комусь винна, — хибна та шкідлива, хоч і розповсюджена. Люди приймають рішення народити дитину, а значить, що тільки вони відповідальні за її виховання.
Сподіватись, що собака чи кіт чомусь навчить дитину (відповідальності, дисципліні, турботі тощо) — значить перекладати відповідальність за виховання своєї дитини на тварину.
Насправді ж ніхто краще батьків не може навчити дитину поваги, відповідальності та доброті.
Тож як самостійно навчити дитину чуйності та відповідальності?
1. Навчайте дитину дбати про слабших, разом переглядайте фільми й мультики, діліться своєю думкою, пояснюйте, чому потрібно діяти так, а не інакше.
2. Розповідайте дитині, що кожне живе створіння, так само як і ми, відчуває біль, страх, любов.
3. Говоріть дитині, що тварини не завжди можуть захистити себе і розповідайте, що саме їх турбує. Пояснюйте, що ми сильні й сміливі, а значить, наша справа — захищати слабших, а не використовувати їх.
Не тварини вчать дитину, а батьки. Тварини не є окремими особистостями, на яких можна перекласти обовʼязки. Те, що тварини дійсно можуть зробити для вас — це любити вас так само сильно, як і ви їх
Немає коментарів:
Дописати коментар