Непрості розмови з дітьми про війну

 Національна гаряча лінія для дітей та молоді

Деякі питання дитини можуть бути дуже складними для батьків чи осіб, що їх замінюють. Як пояснити про війну, чи варто це обговорювати, як не посіяти паніку та заспокоїти? Це поширені питання, з якими звертаються до нас.

Що б не відбувалося, дитина намагається сприймати світ стабільним і передбачуваним. Є декілька правил спілкування з дітьми, дотримуючись яких, можна, попри що б там не було, виявити необхідну для них підтримку й навіть забезпечити певний рівень комфорту.

Чому ти плачеш?

Можна відповісти: «Я сумую, бо декому з вояків, які за нас б’ються, зараз боляче». Говоріть якомога простіше.

Пам’ятайте, що дитина збентежиться, якщо побачить, що ви засмучені чи шоковані через жахливі причини, яких вона не здатна зрозуміти. Намагайтеся не виявляти надмірну слабкість при дітях.

Чому люди помирають?

Більшість дитячих реакцій на новини складається із здогадок. Дитина ще не має достатньо досвіду, щоб зрозуміти взаємозв’язок, очевидний для дорослих. Запитання «Що?» породжує безліч запитань «Чому?», наприклад: «Чомулюди помирають? Чому люди воюють? Чому на нас напала інша країна?» Намагайтеся відповідати чесно та якомога коротше: «Люди помирають, бо їх поранив ворог. Люди воюють, щоб захистити свою країну. На нас напали, бо хочуть загарбати». Пам’ятайте, що говорити слід якомога простіше.

Мій тато теж загине?

На подібні запитання відповідати важко, особливо якщо батько (чи інший родич) – військовий, медик чи волонтер (або перебуває далеко від вас, у небезпечній зоні). Не варто піддаватися бажанню сказати звичне й заспокійливе «Ні, не загине». Зрештою, чи ви самі у цьому певні? А діти дуже чутливі до неправди. Тому варто сказати щось на кшталт: «Ти хвилюєшся, адже тато зараз допомагає відвойовувати країну, так? Ми всі хвилюємось. Але він не сам. Поруч із нимбагато чоловіків і жінок, чия робота – захищати одне одного. Ми сподіваємося, що він вже скоро повернеться. Але поки що має справи».

Навіщо нам їхати з дому?

Іноді порушення звичного життя сприймається дітьми дуже болісно. Переїзд, особливо раптовий, може викликати

надмірне занепокоєння. У такому випадку можна сказати: «Ми їдемо, щоб опинитися далеко-далеко від небезпеки.

Подорож може бути нелегкою. Зрештою ми повернемось. Або у нас буде новий дім, більший та кращий».

Звертайтеся до нас, якщо ви не знаєте як реагувати на дитячі запитання та хочете зберегти почуття спокою та безпеки дитини:

116 111

0 800 500 225

Telegram: @CHL116111

Instragram: @childhotline_ua

Facebook: childhotline.ukraine