Що потрібно продумати і підготувати, повертаючись з дитиною в Україну, чи повертаючись додому з більш безпечних міст. Фб попередив, що мої дописи на 25 днів відправляє вниз стрічки, але я вперто спробую писати. Зібрала те, що може знадобитись в перші тижні. 9 великих практичних пунктів. Передайте, будь ласка, тим, кому важливо.
1.
З дітьми маємо говорити про те, що ми їдемо додому, але наше життя змінилося. І нам потрібно звикнути до "нового життя" вдома. (Іноді діти кажуть: "я вдома. Але я хочу до "справжнього дому". Як і нам, дітям хочеться повернутись не стільки додому, скільки в "життя до війни")

І дітям, як і дорослим, потрібен час на адаптацію не тільки до міста чи країни, а і до своєї квартири, і до нових "відчуттів міста". Потрібно прийняти те, що втрачене.
Діти перші дні можуть бути збудженими, загальмованими чи дезорганізованими. Це нормально.
(Коли ми повернулись з Франківська, донька казала: я майже нічого у квартирі не пам'ятаю. І годин 5 сиділа у своїй кімнаті, перебирала іграшки).
З дітьми важливо говорити про їх тривоги та очікування від повернення. Слухати їх, пояснювати щось за потребою.
Бути готовими до того, що на наші слова: "я ж заради тебе їхала/повертаюсь".. Вони можуть відповісти: "я тебе про це не просив/просила". Це теж може бути відреагуванням тривоги та напруги.
2.
Дітям важливо додатково пояснювати, що відбувається в Країні. Є мультфільм телеканалу ПлюсПлюс - "Добро завжди перемагає". Він був зроблений у відповідь на російську пропаганду, але ми вклали туди багато важливих сенсів. І зробили міні - серіал з 4 серій

3.
Книжка (вона універсальна для дітей різного віку) : "Залізницею додому" - автор Marjana Savka - Видавництво Старого Лева . Книжка про евакуацію та повернення додому. Це розповідь дівчинки, в якій багато дітей впізнають себе. Вона ідеальна для читання в дорозі та при адаптації. В самій книжці є можливість розмальовувати картинки та робити прості практики.

4.
Дітям до повернення в країну важливо почути звук сигналу тривоги. Вони мають бути готові до цього звуку.

"Сигнал тривоги каже про те, що наше ППО готове знешкодити небезпеку. І ми теж про свою безпеку маємо подбати".






Де безпечне (краще казати "Захищене") місце
Де найближче укриття в районі.
Потрібно потренуватись туди швидко йти до того, як вперше пролунає сигнал тривоги (разом з дитиною потрібно відпрацювати дії та рухи)
Вдома це можна зробити в грі - "хто перший добіжить в нашу схованку".
А вже під час тривоги, заховати там щось, щоб дитина шукала "скарб" і відволікалась.
Тримати на видному місці матеріали для творчості (оригамі, розмальовки -

надягти навушники, підготувати аудіоказки.


В захищеному місці може бути вода, печиво. (У нас є ковдра, подушка)
Потрібно привчити себе тримати телефони завжди зарядженими.
Вночі, щоб швидко орієнтуватись, поруч може бути ліхтарик.
Більше про те, як підготувати дитину: Ілюстрована методичка для дітей "як говорити про різні надзвичайні ситуації" https://bit.ly/миготові-продітей
5
. Потрібно узнати, чи зараз в місті ваш сімейний лікар, де найближча поліклініка

6.
Було б добре узнати, хто з друзів зараз в місті, щоб зустрітись та відновити спілкування.

Шукати - гуртки, садки, школи, майданчики.
(Від UNICEF Ukraine є облаштовані Спільноточки з активностями, де можна і прийти на заняття, і отримати допомогу
Окрема тема - стосунки. За цей рік, із нашим одним на всіх, але різним досвідом, ми змінились.
І дітям варто сказати, що зараз нам потрібен час на "синхронізацію" з друзями
7.
Для батьків багато матеріалів з іграми та практиками згрупувала тут: «Стресостійке дитинознавство» - практикум для дорослих. https://drive.google.com/.../1AD4PKDvH.../view....

8.
Нова тема нашого життя. Мінна безпека - загальні правила: нічого на вулиці не підіймати! "Не підходь, не чіпай, дорослим розповідай". Корисні матеріали від Юнісеф з мінної безпеки тут:

Кліп для підлітків від фонду Фонд Східна Європа ТНМК Олександр Фоззі Сидоренко і Олександра Корешкова "Дивись, куди ідеш" https://youtu.be/cE8X18AEwDs
9.
І ще - важливо для себе визначити, хто ваше "коло підтримки", щоб зателефонувати, написати, прийти, щоб відчути підтримку, якщо вона потрібна.

Мене так часто питають, як відчути, коли повертатись. У мене точно не має відповіді. Вона має бути особистою. І усвідомленою. Я вдома. Я оцінюю ризики. І для моєї родини саме так вірно. Я можу тільки допомогти досвідом і практичними знаннями. І точно з турботою зібрала тут більше, ніж знадобиться.
Обіймаю, Родино
як хочу Перемоги!

Немає коментарів:
Дописати коментар