Про особисті кордони

 Дитячий психолог

Навіщо дітям кордони

Проблеми, що виникають через відсутность кордонів:

- Нездатність сказати «ні» людям, яким нічого не варто образити іншого, і покласти край їх образливій поведінці.

- Власні згубні звички. Невміння приймати відмову від інших і поважати встановлені ними рамки.

- Нездатність заради досягнення певних цілей і завдань перемогти в собі бажання потурати власним примхам.

- Прагнення мати справу з безвідповідальними або здатними образити іншу людину людьми, намагаючись при цьому «вплинути» на них.

- Бажання взяти на себе відповідальність за життя інших.

- Здатність легко виявитися об'єктом маніпулювання або «іграшкою» в чужих руках.

- Невміння зближуватися і налагоджувати близькі відносини з іншими людьми.

- Нездатність бути щирим з близькими.

- Нездатність відстоювати свою думку і продуктивно вирішувати виникаючі конфлікти.

- Прагнення грати роль жертви, замість того щоб ставити перед собою конкретні цілі і відчувати себе господарем свого життя.

- Схильність до шкідливих звичок і нав'язливих станів. Неорганізованість і невміння довести розпочату справу до кінця.

Якості особистості, що формуються при наявності кордонів

- Чітке відчуття того, хто вини такі.

- Уявлення про те, за що вони відповідають.

- Здатність самим робити вибір.

- Розуміння того, що якщо зроблений правильний вибір, то все складеться добре, а якщо неправильний, то їм доведеться зустрітися з наслідками.

- Можливість пізнати справжню любов - любов, засновану на волі.

Якщо ви хочете дізнатися принципи і правила формування особистісних кордонів у дітей читайте книгу Г. Клауд, Д. Таунсенд «Діти: кордони, кордони». Деякі витяги пропоную вашій увазі.

Діти потребують батьків, які стануть їх зовнішніми кордонами, будуть їх поправляти, обмежувати, дотримуватися причинно-наслідкових зв'язків до тих пір, поки їх зовнішні кордони не перетворяться у внутрішні.

Межі, або їх ще називають рамки, це ті непорушні правила, підвалини які допомагають кожному з нас відчувати свою цілісність, впевненість в собі і інших. Це чітке уявлення про те, що можна і чого не можна допускати в ставленні до себе і інших людей; ясне бачення того, де «я починаюся і де закінчуюся».

Дитині необхідно відчувати межі дозволеного, вона спирається на схвалення або осуд, як на стіни.

Одне з основних призначень батьків - навчити дітей бути відповідальними за свою особистість, здоров'я, успішність, щастя.

©Іванова Вікторія