Скоро до школи. Допомога в адаптації. Для різних форм навчання. Зовсім практичне. Школа зараз - це одна із часток нашого відчуття стабільності. Діти в вересні кожного року йдуть до школи. Так було, так є, так, напевно, буде. Саме відчуття - повернення до школи, нагадує "повернення" до стану "нормальності", звичності.
Я зібрала теми, які зараз частіше звучать:
Режим. Вже важливо починати прокидатись раніше. Зараз сил на адаптацію до новому режиму теж замало. Але режим - дотримання рутин - додають стабільності При будь-якій формі навчання - важливо, при можливості, в квартирі означити місце, яке було б "шкільним", робочим. Хоч маленька поличка, стіл, де буде позначка - прапорець чи наклейка. Нам потрібні "переходи" із простора в простір. Це буде прискорювати процес налаштування на роботу. При онлайн навчанні - важливо все ж таки намагатись виходити в ефір не з ліжка.
Я дітей так і питаю - як буде позначене твоє "робоче місце"
Домовитись про сніданки, щоб не витрачати час та сили на вибір та супротив (мюслі, каші?) Підготувати можливий одяг, щоб дитина сама торкнулась того, що буде одягати. Якщо в молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі - важливо дитину попередити про це. Прекрасно, якщо є можливість побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись.
Якщо дитина навчатиметься онлайн - домовитися, що робити вдома під час сирени.Нагадати, як вмикаються додатки - які використовують в навчанні.
По можливості, зустрітись із класом чи однокласниками у зумі
Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама - пройти кілька разів дорогою до школи.Обов'язково продивитись, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як обов'язково дитина виходить на зв'язок.
Підготувати рюкзачок: Що із собою потрібно мати (зарядка для телефону, печиво, вода, ліхтарик, список телефонів близьких, бейджик із ім'ям та прізвищем та телефоном рідних, необхідні ліки, вологі та сухі серветки, можливо, свисток)
(Як мені тривожно про все це писати!)
Якщо є така можливість, пройтися по школі. Дітям важливо "тілом відчути" місце, де вони будуть знаходитись. Торкнутись парти, піти до туалету, побачити їдальню. Питання від дітей (звичайно, не про навчання).Перший етап в шкільному житті - відновлення стосунків, можливість відчути та зайняти своє місце. Близькість - зцілює, створює простір безпеки.
Багато дітей йдуть в нові школи, в Україні та за кордоном:
- А я знайду друзів? (Звичайно!!)
- А це не буде зрадою моїх друзів і моєї школи (точно ні, ти можеш продовжувати дружити із дітьми з твоєї старої школи, зможеш познайомитися з новими, а згодом, всі зустрінетеся)
- А я точно там буду потрібен, всі місця в класі зайняті (нам точно є завжди місце, ти займеш своє)
- А я зможу звикнути? (Ти точно з часом звикнеш)
- а мені сподобається вчителька? (в молодшій школі) - сподіваюсь, так, ви сподобаєтесь один одному)
Для дітей, які будуть навчатись в школі одразу незнайомою мовою - можливо, підготувати картки, де б було написано - туалет, вода, допоможіть, будь ласка - найголовніше
Що ми нагадуємо:- Перепитувати, коли не зрозуміло.
- Обов'язково знати, де туалет, де вода.
- Вітатись, просити про допомогу, просити вибачення, дякувати - пережитий стрес, зміни в житті та оточенні у багатьох дітей ці навички приглушили.
- Узнавати правила нового середовища - вони можуть відрізнятися.
- Обов'язково пам'ятати: не виходити із школи, не попередивши вчителя та батьків.
- Нічого на вулиці не чіпати!!! Не підіймати з землі предмети, не залазити на дерева.
Знаєте, з кількома із вчительок ми домовились, що вони напишуть листи дітям, яких навчали в минулому році, дітям, що зараз навчатимуться в інших країнах і інших школах. Цей лист про те, що ми не втрачаємо зв'язок, про те, що ми пам'ятаємо один про одного і зустрінемося. І ще - він має стати дозволом на те, щоб дитина заводила нових друзів, це підтвердження того, що адаптація до нового - не зрада того, що нам важливо. Це розширення. І ще в листі прохання - занотовувати все, що подобається в новому середовищі.
І з однією вчителькою ми створювали листа для нових учнів. Привітання, розповідь про правила, фото класу, побажання від себе та фото вчителів .
Це ще той виклик. Але ми впораємося!!!!
(Картинка - улюблена ілюстрація Марії Рудик з моєї книжки "Першокласна книжка для майже школярів".)
Немає коментарів:
Дописати коментар