Важливість читання

 Балючі теми

Чому читання формує особистість краще за нескінченне споживання короткого контенту

Підлітки, чиї батьки часто сидять в телефоні, виявилися схильними до уникаючого та тривожного типів прихильності

 Підлітки, чиї батьки часто сидять в телефоні, виявилися схильними до уникаючого та тривожного типів прихильності

Інна Радевич

Надмірне використання телефонів батьками пов’язали з тривожним та уникаючим типами прихильності, які ще називають ненадійними типами, в їхніх дітей-підлітків. У підлітковому віці такі типи прихильності можуть призводити до проблем із регуляцією емоцій і самооцінкою, а окрім цього їх пов’язують із депресією, тривожністю й іншими психічними розладами. Тож науковці наголошують на тому, що використання батьками телефонів, яке зазвичай не враховують у сімейних консультаціях, може мати серйозний вплив на психологічне здоров’я їхніх дітей. Дослідження опублікували в журналі Frontiers in Psychology.

Як оцінювали тягу батьків до телефонів?

Ідея дослідження з’явилася в науковців тоді, коли одна з їхніх колег розповіла їм, як її дитина запитала: «Мамо, ти любиш свій телефон більше, ніж мене?». Щоб оцінити, як американські підлітки ставляться до використання їхніми батьками телефонів, дослідники створили шкалу з 12 питань. У них оцінювали як почуття самих підлітків, так і їхнє сприйняття уважності й можливості звернутися до батьків, коли ті користуються телефоном. Загалом опитування пройшли 600 підлітків із вибірки, яка репрезентувала населення США.

Вищі показники за розробленою науковцями шкалою відповідали більшому рівню порушення стосунків між батьками й дітьми через використання батьками телефонів. І, як виявилося, вищі показники за цією шкалою були пов’язаними із тривожним типом прихильності, коли дитина стає надміру прив’язаною до батьків, або уникаючим — коли вона, навпаки, не шукає підтримки та стає показово самостійною. При цьому, на відміну від попередніх досліджень, такий зв’язок прослідкували у стосунках як із матір’ю, так і з батьком.

Однак науковці наголошують, що знайшли лише зв’язок, який не обов’язково свідчить, що більше використання телефонів спричиняє появу ненадійних типів прихильності. Можливо також, що підлітки з цими типами прихильності вважають своїх батьків більш зайнятими телефонами, а тому мають вищі показники за розробленою дослідниками шкалою. Але науковці сподіваються, що після додаткових випробувань ця шкала стане корисною для психологів, які працюють із підлітками та їхніми батьками.

Як використання телефонів самими дітьми впливає на них

🤳 Молодь, яка отримала смартфони у віці до 13 років, мала гірше психологічне здоров’я, ніж у їхніх однолітків, які отримали їх пізніше.

📲 Але при цьому користування телефоном без соцмереж, навпаки, пов’язали з меншим ризиком депресії та тривожності в дітей.

🙈 У шимпанзе виявили подібні на людські типи прихильності до їхніх матерів, тож ці тварини можуть стати моделями для вивчення факторів, що порушують зв’язок між дитиною й батьками.

 Джерело

Екрани і мовлення

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Мова народжується в діалозі. Вона прокидається у відповідь на мамине «А де наш носик?» і татовий сміх, коли малюк лепече свої перші склади. Але що відбувається, коли замість живих очей перед дитиною світло екрана?

Мозок маленької дитини – це лабіринт зв’язків, що формуються від кожного почутого слова, кожного обміну поглядами, кожного спільного моменту з дорослими. А коли замість розмови малюк годинами слухає мультяшні голоси, ці зв’язки залишаються слабкими.

Дослідження показують, що раннє і надмірне використання телефонів і планшетів може уповільнювати розвиток мовлення. Чому? Бо мозок навчається говорити лише через живий досвід – через гру, відповіді, спостереження за мімікою і жестами.

Екранний контент, навіть найосвітніший, не замінює найголовнішого – взаємодії.

Мова – це не просто слова. Це ритм, інтонації, розуміння емоцій, реакція на співрозмовника. Коли дитина звикає до пасивного споживання інформації, її мозок не отримує необхідного тренування. І тоді слова можуть затриматися в дорозі.

Цифровий світ не ворог, якщо він має межі. Але найпотужніший «процесор» – не в телефоні, а в батьках. Саме їхній голос, їхні історії і їхня увага створюють те середовище, де слово народжується легко і природно.

Бо найкращий екран для дитини – це обличчя мами й тата, які чекають на її перше «мама» і «тато» не з відео, а в реальному житті.

"Пом'якшити" вихід дитини із залежності від ґаджетів

 Resilience.help

(17 травня) Інтернет святкує свій неофіційний день народження! За роки розвитку мережа повністю змінила наш світ. Проте разом із користю вона принесла й нові виклики — залежність від гаджетів. Ми й самі часто не випускаємо телефонів із рук, годинами гортаючи стрічку соцмереж.

Часто цим користуються і батьки: аби швидко заспокоїти дитину, їй просто дають у руки екран. Але це точно не єдине й не найкраще рішення.

Психологи радять повністю уникати гаджетів до 2, а краще до 3 років. Далі — суворо обмежувати час перед екраном.

Що ж робити батькам, якщо дитина вже має залежність від смартфона чи планшета?

Дієвими порадами ділимося в картках та у повному матеріалі на нашій платформі. Читайте за посиланням: https://www.resilience.help/blogs/dytyna-i-gadzhet/

Гаджети vs Мовлення (дуже раджу ознайомитись)

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Гаджети vs Мовлення

Електронні пристрої зараз повсюдно присутні в житті дітей у сучасному суспільстві, впливаючи на їхнє навчання та ігри з самого раннього віку. Хоча ці пристрої зазвичай вважаються розважальними, освітніми інструментами, існує нагальне занепокоєння щодо того, як вони можуть впливати на розвиток дитини.

Розвиток мовлення у дітей – це багаторівневий процес. Він включає розвиток мови, розуміння та ефективне використання вербальних навичок у спілкуванні. Зазвичай цей розвиток відбувається через пряме людське спілкування, включаючи розмови з друзями та родиною, читання вголос та участь у повсякденних заходах. Однак зростання кількості екранів привнесло нові особливості в цей процес розвитку.

Існує кілька ключових наукових досліджень та позицій провідних міжнародних медичних організацій, які підтверджують прямий зв'язок між НАДМІРНИМ використанням гаджетів та затримкою розвитку мовлення.

До прикладу.

Американська академія педіатрії (AAP) рекомендує повністю уникати цифрових медіа (крім відеочатів) для дітей віком до 18-24 місяців. Для дітей від 2 до 5 років — не більше 1 години на день високоякісного контенту.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) у своїх рекомендаціях 2019 року зазначила, що немовлята взагалі не повинні проводити час перед екраном, а діти 2–4 років — не більше години.

Національна служба охорони здоров’я Великої Британії (NHS) наголошує, що гаджети створюють "тунельний ефект", коли дитина ігнорує навколишні звуки та стимули, що критично важливо для навчання мові.

Доведено, що НАДМІРНЕ використання гаджетів несе негативний вплив на розвиток мовлення і це не просто відсутність нових слів. Це комплексний вплив на нейронні зв'язки, психіку та загальний фізичний розвиток дитини. Нижче наведено лише декілька таких загроз.

1. Недорозвиненість мовленнєвих центрів мозку.

Мозок дитини розвивається через сенсомоторний досвід: дитина має помацати предмет, маніпулювати з ним, відчути його запах, спробувати на смак, почути звук, який він видає, відчути, який він на дотик, чи важкий, чи колючий тощо. А гаджет дає дитині лише двовимірний світ: на екрані яблуко - це просто округла пляма кольору. У реальності воно кругле, холодне, гладке, важке.

2. Формування "екранного" (пасивного) мовлення.

Зменшення живого спілкування. Діти менше взаємодіють з батьками та однолітками, а взаємодія є основою формування мови та мовлення.

Відсутність адресата. У грі з планшетом дитині не потрібно звертатися до іншої людини. Мовлення як засіб комунікації просто не тренується.

Збіднення словника. Мовлення в іграх примітивне. У побуті ми використовуємо складні конструкції, порівняння та епітети, яких немає в цифровому контенті.

Механічне повторення. Дитина відтворює фрази з мультфільмів (ехолалія), не розуміючи їхнього змісту. Також перегляд мультфільмів не спонукає до діалогу, тому дитина звикає односторонньо отримувати інформацію.

Дитина може знати назви екзотичних тварин або цифри англійською, але не вміти елементарних речей - попросити води або привітатися.

3. Порушення фонематичного слуху та артикуляції.

Для того, щоб навчитися правильно вимовляти звуки (Р, Ш, Л, тощо), дитина повинна бачити живу міміку, артикуляцію дорослого. Проблема 2D-зображення: на екрані артикуляція персонажів часто спотворена або спрощена. Дитина не бачить, як саме працюють язик та губи, і саме тому іноді копіюють неправильну артикуляцію. Також діти не вчаться розуміти інтонації, «зчитувати» жести та емоції співрозмовника.

Білий шум: постійні звукові ефекти в іграх пригнічують здатність мозку виділяти окремі фонеми з потоку мовлення. Це шлях до дислалії (порушення звуковимови) та порушень письма у школі.

4. Обмежена соціальна взаємодія серед дітей.

Гаджети зробили малюків менш соціально активними. Сучасне покоління не готове знайомитися з новими людьми, і воно не зацікавлене в тому, щоб вивчати нове або отримувати новий досвід від соціальних заходів та зібрань. Новітні гаджети стали настільки цікавими, що діти не відчувають потреби гратися з іншими дітьми чи ходити на вечірки з родиною та друзями. Їм нудно без цих цифрових пристроїв.

Хоча НАДМІРНЕ використання гаджетів несе ризики затримки мовлення, АЛЕ за умови правильного підходу та чіткого дозування, вони можуть СТАТИ КОРИСНИМ інструментом для розвитку дитини.

Ось основні переваги використання нових технологій.

1.Візуалізація світу. Дитина може побачити тварин, космос або далекі країни через відео чи інтерактивні карти, що значно розширює кругозір.

2. Зв'язок з рідними. Відео дзвінки бабусям, дідусям або батькам, які перебувають далеко, допомагають зберігати емоційну близькість.

3. Інтерактивна освіта. Якісні додатки дозволяють вивчати букви, цифри, кольори та форми в ігровому форматі, що часто цікавіше за звичайні підручники.

4. Вивчення різних мов. Перегляд мультфільмів мовою оригіналу (наприклад, англійською) допомагає дитині звикнути до іншої фонетики та запам'ятати базові слова.

5. Швидкість реакції та координація. Ігри, де потрібно вчасно натиснути на екран або провести лінію, розвивають зорово-моторну координацію (зв'язок «око-рука»).

6. Цифрова грамотність. Знайомство з інтерфейсами змалечку готує дитину до життя в сучасному світі, де технології є невід’ємною частиною навчання та роботи.

Виходячи із всього вище наведеного: гармонійне рішення полягає в ПОМІРНОСТІ ТА УСВІДОМЛЕНОМУ ВИКОРИСТАННІ ТЕХНОЛОГІЙ. Гаджети можуть сприяти розвитку та навчанню за умови правильного, дозованого використання, але вони не повинні замінювати реальний досвід, який є життєво важливим для розвитку мовлення дитини. Збалансований цифровий досвід у поєднанні з активним спілкуванням, практичним навчанням та соціальною залученістю, допоможе вашій дитині досягти оптимальних результатів розвитку.

Автор статті: логопед Наталя Просоленко

 

 

Зменшити залежність від ґаджетів

 Соціально-психологічна служба Київщини

 

 

Чому після ґаджетів дитині важко зосередитись

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Багато батьків помічають, що після телефону, планшета чи комп’ютерних ігор дитині складніше переключитися на навчання або іншу спокійну діяльність. Дитина швидше відволікається, стає більш збудженою або втрачає інтерес до завдань.

Під час користування гаджетами мозок отримує інтенсивну сенсорну стимуляцію: швидку зміну зображень, яскраві ефекти, звуки та постійні нові стимули. Такий формат активізує системи уваги та винагороди мозку, що викликає сильне залучення.

Коли дитина переходить до читання, письма або виконання завдань, мозку потрібно переключитися на повільніший і більш контрольований режим роботи. Саме тому після гаджетів дитині може бути складніше утримувати увагу, дотримуватися інструкцій і довше працювати над одним завданням.

Надмірне використання гаджетів також може впливати на:

• концентрацію уваги

• якість сну

• емоційну регуляцію

• здатність довго займатися однією діяльністю

Тому у молодшому віці важливо обмежувати час користування гаджетами і підтримувати види активності, які природно стимулюють розвиток мозку: рух, живе спілкування, творчі заняття та ігри з різними матеріалами.

Такі види діяльності сприяють розвитку уваги, саморегуляції та навчальних навичок.

(с) Єлизавета Курінна @your.psychology.liza - дитячий психолог, нейропсихолог

І ще про ґаджети та рівень освіти та розвитку дитини

 Освіторія

Сучасні діти будуть менш когнітивно розвиненим — висновки нейронауковця 

Австралійсько-американський когнітивний нейронауковець Джаред Куні Горват (Jared Cooney Horvath) заявив, що масове використання цифрових пристроїв у школах може негативно впливати на увагу, пам’ять і якість навчання учнів.

Про це він розповів у публічному виступі під час слухання в Сенаті США. Нейробіолог каже, що діти сьогодні менш "когнітивно здатні", ніж їхні батьки.

Відео створене та оприлюднене мережею C-SPAN.

А чи помічали ви вплив цифрових пристроїв на когнітивні навички учнів?

Вплив ґаджетів на рівень розвитку та освіти

 Genius.Space

Швеція витратила €104 млн, щоб повернути книги до шкіл.

Чому це важливо для всіх нас?

У 2009 році Швеція зробила те, про що мріяли багато країн — повністю замінила паперові підручники на планшети та ноутбуки. Навіть у дитсадках з'явилися екрани для дітей від 1 року. Це вважалося найсміливішою освітньою реформою в Європі.

Через 13 років результати шокували.

Рівень читання шведських дітей впав з "високого" до "середнього" за міжнародним рейтингом PIRLS.

Учні масово відволікалися на ігри та соцмережі прямо під час уроків. Вчителі казали: діти гірше концентруються, гірше пишуть, гірше запам'ятовують.

І тоді Швеція зробила те, на що мало хто наважується — визнала помилку і розвернулась назад.

Що кажуть дослідження? Мета-аналіз 49 наукових робіт (2024) підтвердив "ефект неповноцінності екрану": учні, які читають з паперу, стабільно розуміють текст краще. Екран провокує поверхневе сканування, а папір дає мозку просторові підказки — ми буквально запам'ятовуємо, де на сторінці була інформація. З паперу засвоюється на 25% більше, ніж з екрану.

А норвезьке дослідження 2023 року (EEG-сканування мозку) показало: під час рукописного письма мозок формує значно ширші нейронні зв'язки, ніж при друкуванні на клавіатурі. Ці зв'язки критичні для пам'яті та засвоєння нового.

Що робить Швеція зараз? Вклала €104 млн у підручники — мета: одна книга на учня з кожного предмету. Припинила цифрове навчання для дітей до 6 років. З 2026 — повна заборона телефонів на весь шкільний день. Повернула тихе читання та рукописне письмо як щоденну практику.

Важливо: це не про "назад у минуле". Швеція не викидає технології. Це про баланс — екрани для старших класів і досліджень, а папір, книги та ручка — для фундаменту. Норвегія, Данія та Нідерланди вже йдуть тим самим шляхом.

Найтехнологічніша країна Європи визнала: швидше ≠ краще. Іноді прогрес — це вміння зупинитися.

А як думаєте ви — чи потрібно Україні переглянути підхід до екранів у школах?