«У момент неочікуваного вибуху здригаюсь, а потім мене трусить і голос тремтить, морозить. А ще
можу розплакатися. Що робити? Як заспокоїти нервову систему?»
Відчувати страх, занепокоєння під час стресу (а чути вибух – це неабиякий стрес для людини) – це природна реакція. У цей момент активізується
ділянка мозку, яка відповідає за виживання та захист. Твій організм починає виділяти гормони стресу, які посилають енергію збудження, щоб ти міг/
могла втекти від небезпеки чи боротися з нею.
Небезпека минає, але накопичена енергія нікуди не дівається і потребує вивільнення. Так ти можеш відчувати тремтіння, озноб, можеш хотіти розплакатись.
Найкраще, що ти можеш зробити для себе в цей момент – це допомогти
тілу позбутись напруження.
Ось декілька порад про те, як це зробити:
Якщо відчуваєш тремтіння або озноб: візьми тепленьку, приємну на дотик ковдру і накинь на себе. Якщо є можливість, зав’яжи її спереду навхрест,
так твоє тіло зможе відчути тепло і міцний каркас. Поїж, або випий чогось тепленького.
Якщо калатає серце: легенько постукай по грудях: раз у секунду, зі словами «Я є», «Я стою», «Я в порядку».
Якщо відчуваєш запаморочення, або крутиться голова: займи положення сидячи, постав ноги на підлогу та сфокусуй свою увагу на них. Також
зосередься на диханні: рівний глибокий вдих і трохи довший рівний видих.
Продовжуй робити це, поки знову не відчуєш міцний ґрунт під ногами.
Якщо відчуваєш, як підступає паніка: використовуй техніки заземлення.
Якщо тіло заціпеніло: потруси спочатку послідовно кожною його частиною. Голова, руки, ноги, бедра. А вкінці – все разом. Можеш також робити легенькі поплескування, щоб відчути межі свого тіла.
Якщо хочеться розплакатися: знайди безпечне для себе місце і дозволь
собі зробити це. Побудь для себе турботливим батьком або турботливою мамою в цей момент.
Коли тіло заспокоїться:
• зроби собі щось смачненьке;
• послухай заспокійливу музику;
• поговори з кимось, хто може бути підтримкою й опорою в цей момент;
• погладь, або візьми на руки свого домашнього улюбленця, або обіймись із тим, хто є поруч;
• і маленькими кроками повертайся до своїх буденних справ.
P.S. При нервовому тремтінні зазвичай радять спочатку дати можливість тілу "протремтіти", навіть підсилити амплітуду можна, а лише потім тепло і спокій.
Орфографія збережена.
Більшість людей, які постраждали від надзвичайної події, не потребуватимуть стабілізації. Вияви сильних або приглушених емоцій (напр, оніміння, байдужість, відсторонення) — це нормальні, очікувані реакції, які не потребують додаткових втручань, окрім як звичайної людської підтримки. 
В свою чергу дехто може мати стан крайнього збудження чи оніміння, які погіршують функціонування людини, тобто коли людина не може подбати про себе в цей момент чи найближчих (напр.дітей). Важливо звернути увагу на наступні ознаки: скляний погляд чи спустошеність, відсутність реакції на звертання чи запитання, дезорганізована поведінка, неконтрольований плач, гіпервентиляція, тремтіння, залучення до ризикованої діяльності, вияв несамовитої пошукової діяльності тощо.
