Внутрішній Грінч і різдвяні очікування: чому свята іноді виснажують?
Зазвичай ми з нетерпінням чекаємо зимових свят, асоціюючи їх із затишком у родинному колі, подарунками, сюрпризами і дитячою вірою у різдвяні дива. Це час, який хочеться прожити стишено, уповільнено і легко.
Але іноді трапляється так, що ніби нізвідки з’являється внутрішній Грінч - той, хто підступно прагне вкрасти у нас Різдво разом з усіма його радощами.
Цей хитрий «Грінч» надягає різні маски й нашіптує отруйні послання на кшталт:
«ти маєш приготувати двадцять вишуканих страв», «квартира повинна блищати до приходу гостей», «треба догодити абсолютно всім родичам, щоб нікого не образити» тощо.
Насправді цей внутрішній «Грінч» з’являється не випадково. Його послання є відголоском стійких внутрішніх правил, які сформувалися в житті людини під впливом певного емоційного досвіду і з часом стали частиною внутрішнього устрою.
У психології такі стійкі правила й емоційні шаблони називають ранніми дисфункційними схемами. Вони формуються ще в дитинстві та виконують роль своєрідних несучих конструкцій особистості. У періоди підвищеної напруги, стресу або завищених очікувань - зокрема під час свят - ці схеми активуються особливо інтенсивно і починають значно сильніше впливати на наші емоційні стани та поведінку. Так замість легкості і спонтанності, у нас з’являється багато напруги, відчуття соціального тиску, ідей про «як має бути» та прагнення все зробити ідеально.
Отже, у якій масці до нас може приходити Грінч у різдвяні свята?
Тобто які ранні дисфункційні схеми найчастіше активуються в цей період?
Схема надвисоких стандартів (перфекціонізму)
У святковий період ця схема може проявлятися як відчуття надмірної внутрішньої напруги, тривоги та тиску. Ніби всередині з’являється вимогливий голос, який наполягає:
- треба ідеально прибрати оселю;
- треба приготувати багато складних і вишуканих страв;
- треба організувати свято так, щоб усі були щасливі й задоволені;
- треба постійно себе контролювати - не сказати зайвого, не виглядати недоречно, бути привітною(им) за будь-яких обставин.
Навіть незначні недосконалості в такому стані можуть сприйматися як особистий провал. У результаті замість радості й задоволення людина стикається з втомою, напругою та відчуттям, що свята - це ще один іспит, який потрібно витримати.
Схема самопожертви
Для людей із цією схемою свята часто перетворюються на період постійної надмірної турботи про інших:
- взяти на себе всю організацію;
постійно підлаштовуватися під потреби родичів;
- відкладати власні бажання «на потім»;
- не дозволяти собі відпочинку, щоб «усім було добре».
Зовні це може виглядати як щедрість і турбота, але внутрішньо людина в режимі самопожертви накопичує виснаження, роздратування і відчуття несправедливості, які зрештою можуть «прорватися» в дуже неочікуваний момент у вигляді, наприклад, емоційного зриву, що стане неприємним сюрпризом як для самої людини, так і для її близьких.
Інші «костюми Грінча» , в яких він приходить псувати свято:
- Схема покарання - жорстка внутрішня критика за втому, роздратування або небажання «радіти, як усі»;
- Схема емоційної депривації - відчуття браку тепла й близькості, ніби свято знову не виправдовує очікувань;
- Схема підкорення - складність сказати «ні» небажаним зустрічам, поїздкам чи зобов’язанням;
Важливо пам’ятати, що за кожною схемою стоїть важлива людська потреба, яка прагне бути побаченою й задоволеною. Ми насправді не хочемо ідеально нарізати салати чи вразити всіх святковим столом - часто за цим стоїть потреба у визнанні, прийнятті, відчутті власної цінності. Ми не завжди хочемо обдзвонювати всіх родичів і знайомих -нерідко за цим ховається страх відкинення і бажання залишатися «хорошими», щоб нас любили.
Коли ми починаємо помічати, яка саме потреба активується за схемою, з’являється можливість зупинитися й зробити вибір. Не діяти автоматично, а спробувати знайти більш екологічні, бережні для себе способи дати цим потребам місце - без виснаження, самопожертви й постійного тиску.
Іноді саме це дозволяє прожити свята не «як треба», а так, як справді важливо для нас.
Авторка статті: психолог, психотерапевт Марина Царенок