Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

середа, 8 квітня 2026 р.

Дати собі раду

 Простір Психологів 2.0

З усіма цими жахливими речами, що відбуваються у світі, майже кожен намагається як може функціонувати на "нормальному" рівні.
Здається, що кожного дня на нас звалюється все більше інформації та зображень, які шокують і жахають, але ми не можемо дозволити собі відсторонитися та обробити гнів і жах, які відчуваємо.
Натомість від нас очікують, що ми будемо продовжувати жити так, ніби все добре, повністю усвідомлюючи глобальну несправедливість, війни, корупцію та страждання.
Як ми можемо змиритися з цими жахами, не будучи поглинутими пітьмою?
1️⃣ Почніть зі зменшення споживання медіа (особливо російськомовних телеграм-каналів)
Перше, що нам потрібно визнати, це те, що світ завжди був сповнений жахів: ми просто не були настільки поінформовані про них, як зараз.
Сьогодні ми маємо можливість переглядати зображення та відео жахітть, що відбуваються по всьому світу, у режимі реального часу, а не читати кілька слів на сторінці.
У шкільних підручниках з історії ми читаємо такі фрази, як «десь від 150 000 до 750 000 людей загинуло під час руйнування Карфагена у 146 році до нашої ери», а потім переходимо до наступного абзацу, не усвідомлюючи по-справжньому, наскільки жахливою мала бути ця різанина.
У нас немає фотографій тієї давньої війни, тому вона не впливає на нас так, як сучасні ЗМІ.
Якщо ви відчуваєте, що вас надто охоплює відчай через травматичні речі, які ви бачите або читаєте щодня, зменшіть споживання медіа.
Це включає і ті сторінки в соцмережах, де ви можете зіткнутися з новинами, які можуть завдати вам емоційної шкоди.
Це не означає, що ви погана людина чи боягуз, бо відводите погляд від трагедії, - це означає, що ви займаєтеся життєво важливим піклуванням про себе, щоби зосередитися на турботі про найближчих вам людей.
2️⃣ Визнайте, що хороших людей набагато більше, ніж поганих.
Жахливі новини набагато цікавіші за позитивні історії, і тому вони привертають більше уваги.
Як наслідок, більшість ЗМІ поширюють переважно шокуючі інфоприводи, щоби збільшити свою аудиторію.
Це може створити спотворене уявлення про навколишнє середовище, натякаючи, що жах є базовим стандартом для світу.
Це зовсім не так.
На кожну людину, яка вчиняє акт насильства, припадають тисячі людей, які піклуються про інших, захищають дітей, рятують тварин, садять громадські сади та щиро ставляться до своїх друзів і сусідів.
Зосередьтеся на тих, хто добрий і люблячий, читайте історії про хороші речі, які відбуваються навколо вас, і діліться цими приємними, сповненими надії історіями з іншими.
3️⃣ Шукайте однодумців і підтримуйте їх, як тільки можете.
Містер Роджерс був американським дитячим артистом майже 40 років.
Він спирався на поради своєї матері щодо боротьби зі страшними або приголомшливими світовими новинами та радив дітям, які дивилися його шоу, шукати помічників у скрутні часи. «Ви завжди знайдете людей, які думають так, як ви».
Як згадувалося вище, добрих людей набагато більше, ніж поганих, і дуже короткий пошук в Інтернеті покаже вам безліч людей, які роблять усе можливе, щоби допомогти наприклад армії чи вимушеним переселенцям.
Деякі люди здатні підтримувати цих людей власними зусиллями, тоді як інші можуть зробити свій внесок, поширюючи інформацію та пропонуючи фінансову підтримку, коли це можливо.
4️⃣ Протидійте пітьмі власними добрими справами.
Кожен з нас має набір навичок, які можна застосувати для добрих справ та служіння іншим.
Якщо ви відчуваєте себе пригніченими темрявою у світі, вжиття заходів проти неї за допомогою добрих справ, любові та щедрості може значною мірою допомогти розвіяти почуття безпорадності.
Ми не обов'язково можемо допомогти тим, хто переживає величезні страждання в інших країнах, але ми можемо робити невеликі добрими справами, які значать весь світ для оточуючих.
Займайтеся волонтерством у вашому громадському осередку чи будинку, підтримуйте друзів та сусідів, можливо, візьміть тварину з притулку або задонатіть "на ЗСУ" волонтеру, якому довіряєте.
Робіть те, що дає вам відчуття мети {#psytraits} та особистого контролю.
5️⃣ Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати.
Ніхто з нас не має великого впливу на світові держави, тому ми не можемо контролювати їхні дії, особливо за кордоном.
Однак, що ми можемо контролювати, так це нашу власну поведінку та наше безпосереднє оточення: наші домівки, робочі місця та райони.
Підтримуйте чистоту та порядок навколо себе, оскільки захаращені та брудні місця пригнічують наш дух.
Крім того, саме прибирання може бути катарсичним і допомагає зосередити ваш розум на поточних завданнях, а не зациклюватися на жахах світу.
Упорядкуйте свої шафи, зберігайте свіжі продукти, консервуючи або сушаючи їх, і вживайте заходів, щоби бути готовими до надзвичайної ситуації.
Ці дії можуть принести вам величезний спокій і душевний спокій посеред зовнішнього хаосу.
6️⃣ Проводьте час на свіжому повітрі.
Перебування на природі неймовірно заземлює.
Крім того, щодня можна побачити щось нове та прекрасне.
Кожна пора року приносить безліч краси, якою можна насолоджуватися, будь то нові квіти та дитинчата тварин навесні, чи пишність осіннього листя.
Окрім краси, яку можна побачити, перебування на свіжому повітрі має великий вплив на наше тіло та розум.
Сонячне світло допомагає підтримувати рівень вітаміну D, свіже повітря бадьорить, а ґрунтові мікроби можуть допомогти зміцнити нашу імунну систему.
Крім того, звуки співу птахів, вітру та хвиль (якщо ви живете біля води) надзвичайно заспокоюють роздратовані нерви та пригнічений дух.
7️⃣ Оточіть себе красою.
Чи є у вас список (або психічний, або фізичний) красивих речей, які приносять вам радість?
У деяких людей є дошки Pinterest, повні краси, починаючи від кухонного посуду та одягу і закінчуючи домашнім текстилем, мистецтвом та колірними поєднаннями.
Якщо у вас є щось подібне, черпайте з цих частинок краси та намагайтеся якомога частіше привносити їх у своє життя.
Якщо можливо, пофарбуйте стіни в яскраві, життєрадісні кольори або додайте яскраві драпірування та текстиль, якщо не можете.
Прикрасьте себе одягом та аксесуарами, які приносять вам радість, слухайте чудову музику, читайте вірші, наповніть свій простір рослинами та квітами або замовте нові витвори мистецтва в рамках, щоби повісити їх на стіни.
Ви проводите так багато часу в цих просторах, тому, якщо можете, прагніть наповнити їх речами, які зігрівають ваше серце та освітлюють ваш дух, як бальзам проти темряви, що нависає.
8️⃣ Збалансуйте усвідомленість з натхненням.
Важливо залишатися поінформованим, але так само важливо збалансувати усвідомлення пітьми та жорстокості речами, які вас надихають.
Коли ви відчуваєте, що поглинули весь жах, який ви здатні терпіти деякий час, зверніть свою увагу на щось надихаюче, що може допомогти збалансувати жахливі почуття, викликані цими неподобствами.
Перегляньте документальний фільм про дива Всесвіту, щоби розширити своє уявлення про космос та наше місце в ньому.
Перегляньте серіали, у яких люди живуть так, ніби вони живуть у Вікторіанську епоху, щоби побачити, як далеко ми зайшли чи улюблений фільм або почитайте пізнавальну чи художню книгу.
9️⃣ Прийміть той факт, що лише зіткнувшись з пітьмою, ми можемо прагнути її подолати.
Людська природа має багато граней, і тіньова сторона є частиною кожного з нас.
Сумна реальність полягає в тому, що жорстокість і темрява існують на цій планеті стільки, скільки ми по ній ходимо.
Але без світла тіні зростають, а разом з ним - зменшуються.
Усвідомлення жахливих речей у світі дає нам можливість звернутися до них і виправити їх, хоча би трохи за один раз.
Це схоже на те, як підняття каміння дозволяє нам побачити бруд і гниль під ними, що насправді жахливо, але це перший крок до того, щоби їх очистити.
Висвітлювати потворність складно, тривожно, а часом і травматично, але набагато краще, щоби ці речі випливли на світло, ніж дозволяти їм залишатися в тіні та тим самим безконтрольно розвиватися.
☑️ Хоча може виникнути спокуса відвернутися від жахів світу заради особистого спокою, важливо пам’ятати, що головна причина, чому цим жахам дозволено продовжуватися, полягає в тому, що добрі люди вирішують їх ігнорувати.
Лише спостерігаючи та визнаючи ці жахливі речі, ми отримуємо достатньо інформації, щоби бути мотивованими їх змінити.
Ніхто з нас не може вирішити проблеми світу індивідуально, але невеликі дії, зроблені великою кількістю людей, можуть призвести до монументальних змін.
---
Про щастя під час війни 👉

Соціальна тривога: невидимий бар'єр у спілкуванні з іншими

 Інкурсія: твоя психологія 🦋

Соціальна тривога: невидимий бар'єр у спілкуванні з іншими
Соціальна тривога – це тривале і стійке відчуття напруження у спілкуванні, страх оцінки, що виснажує і зменшує впевненість. Вона відрізняється від нормального стресу перед важливими подіями – еустрес мобілізує, а соціальна тривога дестабілізує і провокує уникання, впливаючи на різні сфери життя.
🔹 Прояви соціальної тривоги
⚡️ Сильне занепокоєння перед соціальною взаємодією
⚡️ Страх негативної оцінки або осуду
⚡️ Постійний самоконтроль і румінації про власні слова та поведінку
⚡️ Фізичні симптоми: пришвидшене серцебиття, тремтіння, напруження м’язів, сухість у роті
⚡️ Сором і відчуття ніяковості
⚡️ Уникання соціальних ситуацій
🟢 Що допомагає впоратися
Регулярні дихальні та тілесні практики, спілкування з людьми, які підтримують, усвідомлена робота з думками, арт-терапія допомагають знизити напруження і поступово відновити впевненість у соціальних взаємодіях.
🫂 Якщо самостійно впоратися складно, звернення до фахівця – важливий крок у роботі із соціальною тривогою, який допомагає повернути контроль над життям і краще справлятися із напруженням у спілкуванні.

Як не сплутати слухняність із тривогою

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Звична історія: дитина тихенька, чемна, завжди виконує прохання, не вередує, не свариться, не вимагає зайвого. У садочку кажуть: «Золото, а не дитина», у школі - «одне задоволення», вдома -«нам так пощастило».
І так, бувають діти врівноважені від природи. Буває легкий темперамент, м’який характер. Але іноді ця «зручність» - не про спокій. А про внутрішній тиск. Про пригнічені емоції. Про глибоку тривогу бути незручним, неправильним, зайвим.
Діти не народжуються стриманими. Вони вчаться стримуватися. І якщо дитина вчиться це раніше, ніж розуміє, як проживати емоції, - вона просто їх ховає. Всередину.
Така дитина не каже «ні», навіть коли їй страшно чи неприємно. Не просить допомоги, бо «не хоче турбувати». Завмирає у складних ситуаціях, бо вірить, що безпека - у тиші. Часто вона сміється, коли насправді ображена. Згоджується, коли насправді протестує. І зовні - ідеальна. А всередині - самотність, напруга, страх помилитись.
Довго так жити - виснажливо. Це ті діти, які з віком накопичують тривожність, тілесну напругу, складнощі в комунікації, труднощі з ідентичністю. Вони можуть бути слухняними - і не знати, хто вони насправді.
Тому якщо ваша дитина завжди “зручна” - запитайте себе:
❗️Чи вона знає, що має право злитися?
❗️Чи може вона вам сказати “ні” - і не злякатися, що ви образитесь?
❗️Чи відчуває вона себе достатньо важливою, щоби просити про щось без страху “бути складною”?
Справжнє психічне здоров’я дитини - не в тому, щоб усе робити “правильно”. А в тому, щоб вміти бути собою. І знати: тебе приймають і люблять не за слухняність, а просто так.
Тому замість “Який ти молодець, що не плачеш” - краще “Ти можеш плакати, я поруч”.
Замість “Добре, що ти не злишся” - “Я бачу, що ти злишся. Хочеш поговорити?”.
Замість “Така тиха, така чемна!” - “А що ти зараз відчуваєш?”.

Розвиток уваги у дітей 3-6 років

 Дитячий психолог

ЯК РОЗВИВАЄТЬСЯ УВАГА У 3–6 РОКІВ? (КОГНІТИВНИЙ ТА НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК)
Увага дошкільника — це не просто «вміння сидіти тихо».
Це складний процес, який залежить від розвитку мозку, нервової системи, емоційної стабільності та досвіду взаємодії з дорослими.
У віці 3–6 років увага активно формується, і саме зараз закладається основа для майбутнього навчання у школі.
ЯКОЮ Є УВАГА У 3 РОКИ?
У 3 роки переважає мимовільна увага — дитина легко зосереджується на тому, що яскраве, цікаве, нове.
- увага коротка (3–7 хвилин);
- легко відволікається на звук, рух, предмет;
- важко утримує інструкцію з кількох кроків;
- потребує допомоги дорослого, щоб «повернутись» до справи.
Це норма. Мозок ще вчиться гальмувати імпульси.
ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ У 4–5 РОКІВ?
У цьому віці починає активно розвиватися довільна увага — здатність концентруватися не тільки на тому, що цікаво, а й на тому, що потрібно.
- дитина може утримувати увагу 10–15 хвилин;
- з’являється контроль поведінки («спочатку зроблю — потім пограю»);
- легше слухає і виконує інструкції;
- формується здатність чекати та завершувати дію.
У нейропсихологічному сенсі це пов’язано з розвитком лобних часток мозку та міжпівкульної взаємодії.
УВАГА У 5–6 РОКІВ: ПІДГОТОВКА ДО ШКОЛИ
У старшому дошкільному віці дитина вже здатна до більш стійкої концентрації.
- утримує увагу 15–25 хвилин (якщо завдання посильне);
- може переключатися з одного виду діяльності на інший;
- краще контролює імпульсивність;
- навчається слухати правила гри й діяти за ними;
- розвивається «увага до деталей».
Саме у 5–6 років важливо тренувати вміння слухати інструкцію, доводити справу до кінця та контролювати свою поведінку.
ОСНОВНІ ВИДИ УВАГИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬСЯ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
1. Стійкість уваги
Скільки часу дитина може залишатися у діяльності.
2. Переключення уваги
Як швидко дитина може перейти з однієї задачі на іншу.
3. Розподіл уваги
Вміння робити дві речі одночасно (наприклад, слухати і малювати).
4. Концентрація
Здатність не відволікатися на сторонні стимули.
НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНО УВАГА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
- розвитку лобних часток мозку (контроль, саморегуляція);
- дозрівання нервової системи;
- сенсорної інтеграції (як мозок обробляє звуки, рух, дотик);
- міжпівкульної взаємодії (координація тіла, мовлення, мислення);
- емоційної стабільності та відчуття безпеки.
Якщо дитина тривожна або перевтомлена — увага «падає», навіть якщо розвиток у нормі.
ЯК ДОРОСЛІ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ РОЗВИТКУ УВАГИ?
- грайте у настільні ігри та ігри з правилами;
- робіть короткі завдання (краще 5 хвилин щодня, ніж годину раз на тиждень);
- використовуйте ритм і рух (плескання, кроки, танці);
- розвивайте дрібну моторику (ліплення, шнурівки, мозаїка);
- давайте дитині прості інструкції з 2–3 кроків;
- забезпечуйте режим сну і відпочинку.
Увага — це не «посидючість». Це навичка, яка дозріває разом із мозком.
Дошкільник не може бути уважним постійно — і це нормально.
Але регулярні ігри, рух, підтримка дорослого та спокійне середовище допомагають дитині навчитися зосереджуватися і бути готовою до школи.