Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

четвер, 15 січня 2026 р.

Психологічна самодопомога






Страх під час вибухів

 ГО "Смарт освіта"

Страх під час вибухів — це не те, до чого можна «звикнути». Для дитини це щоразу новий досвід небезпеки, який перевантажує нервову систему.
Наша задача як дорослих — не прибрати страх миттєво, а стати для дитини точкою опори: пояснювати, бути поруч, повертати відчуття контролю й безпеки через прості дії та повторювані ритуали.
Платформа Resilience.help зібрала поради про те, як допомогти дитячій психіці відновитися у складних умовах.
💬 Крім того, у межах рубрики «Запитай. Дізнайся. Дій» ви можете отримати кваліфіковану допомогу від перевірених експертів. Усі звернення є анонімними. Посилання на форму у коментарях.








Маховик девіантної (ненормативної) поведінки

 Svitlana Romanivna зараз тут: Україна.

Маховик девіантної (ненормативної) поведінки
Девіантна поведінка — це поведінка, що відхиляється від загальноприйнятих норм — етичних, а іноді й правових, включає антидисциплінарні, антисоціальні, делінквентні (протиправні) й аутоагресивні вчинки.
Останні можуть бути як патологічними (різні форми патології особи й особового реагування), так і непатологічними (психологічними).


Задля подумати

 Психологи, психотерапевти та психіатри

Якщо ваша дитина не застеляє ліжко, не миє за собою посуд, не пере речі й не стежить за порядком у своєму рюкзаку — це не «просто переросте».
Найчастіше це сигнал про інше: базові навички відповідальності так і не були сформовані.
Це не означає, що дитина ледача.
Зазвичай вона просто звикла до того, що поруч завжди є хтось, хто зробить усе замість неї.
Дітей не потрібно виховувати жорстко — але їх потрібно виховувати корисними.
Сьогодні ми часто бачимо підлітків, які не вміють дбати про власний простір і уникають хатніх обовʼязків. Не тому, що вони «погані», а тому що їх надто берегли, жаліли або знімали з них будь-яку відповідальність. У результаті вони виросли з переконанням: за мене подбають.
Але справа не в порядку на столі чи в кімнаті.
Справа в житті.
Коли ви вчите дитину застеляти ліжко, мити за собою тарілку або складати речі —
ви не просто підтримуєте чистоту.
Ви вчите її брати відповідальність за себе.
Реальна історія
Одна мама зізналася, що її 17-річний син ніколи не застеляв ліжко. Вона завжди знаходила виправдання:
«Він цілий день у школі, втомлений, хай відпочине».
Одного разу на вихідних хлопець залишився вдома сам.
Через три дні його ліжко перетворилося на «гніздо», кімната — на хаос, він майже не їв і не виходив з дому.
Коли мама повернулася, він сказав лише:
«Я не знав, з чого почати».
Проблема була не в тому, що він не вмів.
А в тому, що він ніколи не мусив.
Маленька перевірка для кожного з нас
Погляньте на ліжко своєї дитини.
Якщо воно не застелене — не кричіть.
Натомість запитайте себе:
• Я виховую дитину для зручності — чи для реального життя?
• Чого я уникаю навчити її сьогодні, але життя обов’язково вимагатиме завтра?
Практичні кроки
Починайте з малого. Одна проста звичка — застеляти ліжко щоранку — вже формує основу.
Не варто винагороджувати за базові речі. Краще поясніть: турбота про простір — це форма поваги до себе.
Якщо дитина чинить опір — не здавайтеся. Послідовність важливіша за будь-які слова.
І найголовніше — не робіть цього за неї. Навіть «тільки сьогодні».
Бо дитина, яка не навчилася наводити лад у своїй кімнаті, завтра може не знати, як навести лад у власному житті.
Виховуйте дитину готовою до життя —
поки саме життя не почало вчити її через болючі помилки.