Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

середа, 25 лютого 2026 р.

Прості вправи для допомоги дітям

 voices_of_children

Складно допомогти дитині заспокоїтися? Спробуйте ці техніки з ґудзиками 🔘

Спільно з психологинею @svitlanaroyz ділимося ідеєю, яку вже випробували в багатьох дитсадках і школах. Ми ж радимо спробувати її і вдома — коли дитині потрібно сфокусуватися чи трохи «приземлитися».

Алгоритм простий: дорослі готують великі ґудзики з чотирма дірками та бортиком, безпечні для використання, і домовляються з дітьми, як і коли їх можна застосовувати. Ґудзик лежить у кишені — як особистий інструмент для саморегуляції. Краще, щоб у дорослих був запасний на випадок, якщо загубиться.

Через прості дії з ґудзиком дитина тренує увагу, повільне дихання та уяву, поступово вчиться краще відчувати своє тіло та емоції.

Зберігайте підбірку простих технік і пробуйте разом з дітьми ☝️







І ще про ґаджети та рівень освіти та розвитку дитини

 Освіторія

Сучасні діти будуть менш когнітивно розвиненим — висновки нейронауковця 

🤔
Австралійсько-американський когнітивний нейронауковець Джаред Куні Горват (Jared Cooney Horvath) заявив, що масове використання цифрових пристроїв у школах може негативно впливати на увагу, пам’ять і якість навчання учнів.
Про це він розповів у публічному виступі під час слухання в Сенаті США. Нейробіолог каже, що діти сьогодні менш "когнітивно здатні", ніж їхні батьки.
Відео створене та оприлюднене мережею C-SPAN.
А чи помічали ви вплив цифрових пристроїв на когнітивні навички учнів?


Про заборони соціальних мереж для підлітків

 Тетяна Трощинська

Отже, ви цікавились, що пишуть про результати обмежень чи заборони дітям і підліткам (зокрема, в Австралії) користуватися соцмережами.
Пишуть про це дуже багато і різні медіа.
Це і не дивно, теми, пов'язані з дітьми, багатьох зачіпають дуже.
Перше, що варто сказати: за порушення не карають батків чи дітей, для технологічних компаній передбачені штрафи.
- Підлітки: стверджують, що заборона не мала бажаного ефекту, і багато хто каже, що технологія оцінки віку оцінює їхній вік як більше 16-ти років і надає їм доступ. Хтось використовує для переєстрації особу брата чи сестри, чи старших друзів.
Дехто розповідає, що приймає заборону, дехто її обішов, що логічно. Хтось перейшов - увага - на спільні акаунти з батьками.
Є такі, що кажуть, що старші друзі присилають їм скачані відео трендів або показують щось цікаве зі свого телефону (привіт, 90-ті і одна на 5-ьох касета😊)
BBC публікувала щоденник 14-річної Емі, яка навіть писала, що почувається “вільною” без тиску, пов’язаного з підтримкою присутності на Snapchat: “Я часто телефонувала друзям у Snapchat після школи, але оскільки більше не можу, я пішла на пробіжку”.
Звучить як мед для батьківських вух.
Але багато таки свідчать про те, що обходять бан.
- Технологічні компанії чинять опір і закликають австралійський уряд переглянути свою позицію. У січні Meta заявила про блокування понад 500 000 облікових записів осіб віком до 16 років в Австралії, але є купа інших додатків, багато з яких не підпадають під заборону.
Платформа Reddit пішла далі та подала позов проти уряду Австралії (аргументи - заборона неефективна, обмежує свободу слова молоді і може позбавити підлітків можливості брати участь у громадському житті і політичних дискусіях).
- Психологи: коментують переважно в тому напрямку, що підлітки можуть мати зміни настрою, роздратування, неспокій або відчуття соціальної відірваності, і до цього треба бути готовими. Бо соціальні мережі для них - "не просто розвага, а інструмент для боротьби з нудьгою, стресом та соціальною тривожністю".
І в цьому місці у мене виникає запитання.
Ідея обмежень і в тому, щоб знизити тривожність. Але якщо це допомагає з нею боротися, то це якось нічого не пояснює?
Але з часом, кажуть психологи, підлітки навчаться застосовувати нові стратегії подолання труднощів - наприклад, розмови з дорослими, яким довіряють.
- Соціологія.
Глобальне дослідження Ipsos показало, що 65% людей підтримують заборону дітям віком до 14 років користуватися соцмережами. Це стосується 29 з 30 опитаних країн, єдиний виняток - Німеччина.
Щодо Австралії - то дані компанії LoopMe показали, що лише 6% австралійців переконані, що ця заборона зробила онлайн-простори безпечнішими.
І багато хто розуміє, що є способи обійти обмеження.
При цьому є переважна підтримка самої ідеї шукати рішення щодо більшої безпеки в інтернеті.
Які мої висновки на цьому етапі:
- якщо говорити про більшу безпеку, то ймовірно обмеження можуть ускладнити доступ до загрозливого контенту.
Однак це не запобігає самому створенню цього контенту саме для дітей і підлітків. Розраховувати на добру волю технологічних компаній якось не доводиться, тим більше у них монополія у цих сегментах;
- щодо того, як це впливає на дітей і підлітків, все на рівні припущень.
Бо моє наукове єство каже, що зміни, яких очікують автори обмежень, можна побачити лише в лонгітюдних дослідженнях, коли є можливість опитати людей в динаміці;
- є ще один аспект - це вплив на когнітивні функції, на виконавські функції, на навчання.
І тут є низка досліджень з педагогіки, які якраз свідчать, що рання технологізація дитини не робить революцію в її освіті.
І те, що тривалість екранного часу на день не дорівнює знанням чи поінформованості.
Але це інша довга тема.
Але є консенсус про те, що витримувати напругу (без деструктиву у віртуальній реальності) варто б навчитися і багатьом дорослим, не те що підліткам.

Вплив ґаджетів на рівень розвитку та освіти

 Genius.Space

Швеція витратила €104 млн, щоб повернути книги до шкіл.
Чому це важливо для всіх нас?
У 2009 році Швеція зробила те, про що мріяли багато країн — повністю замінила паперові підручники на планшети та ноутбуки. Навіть у дитсадках з'явилися екрани для дітей від 1 року. Це вважалося найсміливішою освітньою реформою в Європі.
Через 13 років результати шокували.
Рівень читання шведських дітей впав з "високого" до "середнього" за міжнародним рейтингом PIRLS.
Учні масово відволікалися на ігри та соцмережі прямо під час уроків. Вчителі казали: діти гірше концентруються, гірше пишуть, гірше запам'ятовують.
І тоді Швеція зробила те, на що мало хто наважується — визнала помилку і розвернулась назад.
Що кажуть дослідження? Мета-аналіз 49 наукових робіт (2024) підтвердив "ефект неповноцінності екрану": учні, які читають з паперу, стабільно розуміють текст краще. Екран провокує поверхневе сканування, а папір дає мозку просторові підказки — ми буквально запам'ятовуємо, де на сторінці була інформація. З паперу засвоюється на 25% більше, ніж з екрану.
А норвезьке дослідження 2023 року (EEG-сканування мозку) показало: під час рукописного письма мозок формує значно ширші нейронні зв'язки, ніж при друкуванні на клавіатурі. Ці зв'язки критичні для пам'яті та засвоєння нового.
Що робить Швеція зараз? Вклала €104 млн у підручники — мета: одна книга на учня з кожного предмету. Припинила цифрове навчання для дітей до 6 років. З 2026 — повна заборона телефонів на весь шкільний день. Повернула тихе читання та рукописне письмо як щоденну практику.
Важливо: це не про "назад у минуле". Швеція не викидає технології. Це про баланс — екрани для старших класів і досліджень, а папір, книги та ручка — для фундаменту. Норвегія, Данія та Нідерланди вже йдуть тим самим шляхом.
Найтехнологічніша країна Європи визнала: швидше ≠ краще. Іноді прогрес — це вміння зупинитися.
А як думаєте ви — чи потрібно Україні переглянути підхід до екранів у школах?


вівторок, 24 лютого 2026 р.

Звернення до фахівця

 Безбар'єрність

Війна – це складне випробування для кожної людини. Зарадити багатьом проблемам і вказати шлях до нового, щасливішого життя допоможе вчасне звернення до фахівця. Але наважитися на цей крок не завжди буває просто, особливо ветеранам і ветеранкам.
💻 Про те, як коректно спонукати людину з бойовим досвідом відвідати фахівця із ментального здоров'я, йдеться в одинадцятому епізоді освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», доступному на платформі Дія.Освіта https://osvita.diia.gov.ua/.../people-with-war-experience... та YouTube-каналі «Ти як?» https://www.youtube.com/watch?v=MsSSfh0n9yk
У цій серії пояснюється, чим відрізняється психолог від психіатра, а також куди та як звернутися по допомогу, і чому це – прояв сили, а не слабкості.
🔹 Якщо ознаки «післявоєнних» реакцій – порушення сну, сильне нервування, тривожність через спогади, очікування небезпеки, перепади настрою чи нав’язливі думки – тривають понад місяць, це сигнал, що людині потрібна професійна допомога.
🔹 Коли йдеться про військовий досвід, ветерани та ветеранки зазвичай найбільше довіряють побратимам і посестрам. Тому важливо, щоб саме такі люди були поруч, підтримали та порадили звернутися до фахівця після травматичних подій. Така порада сприймається з більшою довірою й часто стає першим кроком до одужання.
Дізнатися, де отримати якісну психологічну допомогу офлайн чи онлайн, можна на платформі «Ти як?» 📲 https://howareu.com
ℹ️ Освітній серіал створений з ініціативи Міністерство цифрової трансформації України в межах кампанії Ти як? Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації 🔗 https://bf.in.ua