Розмова з психіатром про депресію (для перегляду на вихідних)

ДЕПРЕСІЯ - ЦЕ ХВОРОБА, А НЕ ПОГАНИЙ НАСТРІЙ || Дмитро Мангубі та Юлія Зорій

 Депресія - це хвороба, а не поганий настрій. Вся правда про антидепресанти.

Про це сьогодні розмовляли ведуча Юлія Зорій та Дмитро Мангубі, лікар-психіатр, завідувач психіатричного відділення Харківської лікарні : ✔️ Що таке депресія і що точно не можна нею вважати ? ✔️ Яка головна ознака депресії і скільки мають триматися симптоми, щоб діагностувати хворобу ? ✔️ Що таке ангедонія і чому відсутність задоволення від життя може свідчити про депресію? ✔️ Чи можна самостійно подолати депресію і чому не можна пити антидепресанти «як у сусіда» ? ✔️ Чи існує синдром відміни антидепресантів?

PS. Депресія у дітей та підлітків може виглядати інакше!

З турботою про себе

 На допомогу шкільному психологу

 

Наталія Анатоліївна ·

Топ 5 прийомів для мозку

Несвідомо передати тривогу

 Голоси дітей

 Бути щирими з дітьми важливо. Але це не означає, що ми маємо перекладати на них усю вагу власних проблем і переживань. Дитина має відчувати підтримку дорослого, а не його страх

Нижче — сигнали, через які тривога батьків непомітно переходить до дитини.

Якщо відчуваєте, що складно самостійно впоратися з тривожністю через війну, наші психологи готові безоплатно підтримати вас і дитину: 0800 210 106.

"Я нічого не відчуваю": що таке дисоціація

 Соціально-психологічна служба Київщини Світлана Василівна

 

Обсесивно-компульсивний розлад

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"

Уявіть дитину, яка миє руки десятки разів на день, боїться доторкнутися до ручок дверей, постійно перевіряє портфель або безмежно переживає через "погані" думки.

Це не капризи чи дивацтва – такими можуть бути вияви обсесивно-компульсивного розладу (#ОКР), серйозного психічного захворювання, що забирає в дитини радість дитинства та ускладнює навчання.

За даними сучасних досліджень, приблизно 1-3% дітей та підлітків страждають на ОКР, і без належного лікування цей розлад може супроводжувати людину впродовж усього життя. Розуміння #ОКР – ключ до своєчасної допомоги та створення підтримуючого середовища вдома і в школі.

Ця стаття допоможе розпізнати прояви розладу у дітей:

https://k-s.org.ua/.../v-poloni-nav-yazlyvyh-dumok.../

Якщо Ви підозрюєте ОКР у своєї дитини, зверніться до дитячого психіатра або психолога, який спеціалізується на тривожних розладах. Чим раніше буде розпочато лікування, тим кращим є прогноз на майбутнє.

Допоможіть дитині розірвати коло нав’язливих думок і дій.

Підтримати дитину

Дитячий психолог

 

Мені здалося, що деяким батькам це також може бути цікаво та корисно

 Психолог дошкільної освіти

 

Як зрозуміти, яка саме потреба стоїть за складною поведінкою

У дошкільному віці поведінка — це мова. І якщо дитина «складна», то часто вона просто ще не вміє сказати інакше.

Завдання психолога — розшифрувати сигнал.

Крок 1. Відділити факт від оцінки

Не:
«Він маніпулює».
«Вона спеціально провокує».

А:
«Дитина голосно кричить, коли її просять прибрати».
«Б’є інших під час вільної гри».

Фіксуємо поведінку без ярликів.

Крок 2. Поставити ключове питання

«Що ця поведінка дає дитині?»

Будь-яка складна поведінка виконує функцію.

Найчастіші потреби за складною поведінкою

Потреба в увазі

Ознаки:

активізується при відсутності дорослого;
посилюється в групі;
зникає під час індивідуального контакту.

Питання для аналізу:

Чи достатньо дитина отримує позитивної уваги?

Потреба в безпеці

Ознаки:

загострення після змін;
регрес;
підвищена тривожність;
контроль через агресію.

Питання:

Чи відчуває дитина стабільність?

Потреба в автономії

Ознаки:

протест проти будь-яких вказівок;
фрази «Я сам!»;
опір навіть простим правилам.

Питання:

Чи має дитина право вибору?

Потреба у визнанні

Ознаки:

демонстративна поведінка;
перебивання;
прагнення бути першим.

Питання:

Чи є у дитини досвід успіху?

Потреба в регуляції (сенсорній або емоційній)

Ознаки:

імпульсивність;
перевтома;
агресія у шумному середовищі;
труднощі з переключенням.

Питання:

Чи не є це перевантаженням?

Крок 3. Аналіз тригерів

Звертаємо увагу:

що передує поведінці;
у який час вона виникає;
з ким саме;
що відбувається після.

Схема:
Ситуація → Поведінка → Реакція дорослого → Наслідок

Крок 4. Перевірка гіпотези

Ми не «вгадуємо» потребу.
Ми тестуємо припущення через зміну умов.

Наприклад:

додаємо більше структурованої уваги;
вводимо чіткі межі;
даємо вибір;
зменшуємо сенсорне навантаження.

І спостерігаємо динаміку.

Одна й та сама поведінка може мати різну причину.

Істерика:

може бути про втому;
про ревнощі;
про страх;
про відсутність навички чекати.

Неможливо працювати з проявом, не зрозумівши функцію.

«Складна поведінка — це не проблема дитини.
Це підказка для дорослого».

У дошкільному віці ми не шукаємо винних. Ми шукаємо потребу, яку дитина ще не вміє задовольнити екологічно