Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

Тут Ви знайдете відповіді на листи до Пошти довіри, цікаві посилання, інформацію для роздумів

субота, 28 березня 2026 р.

Можна передивитись на вихідних

❓як війна і постійна напруга впливають на психіку; уявні страхи, які нам навʼязують і які нас руйнують

пʼятниця, 27 березня 2026 р.

Методи природної саморегуляції

 Дитячий психолог

Методи природної саморегуляції 🌳

Методи психічної саморегуляції бувають не тільки свідомі, але й природні. Починаються вихідні: це ідеальний час залучити до свого психологічного відновлення ще й їх.

До таких методів належать:

🔸Прогулянки на природі та комунікація із природою
🔸Відвідування культурних заходів
🔸Класична музика
🔸Позитивна комунікація з цікавими людьми
🔸Фізична розрядка, наприклад, інтенсивне тренування
🔸Читання літератури

💬 Із цього приводу Келлі Макгонігал зазначає: «Люди завжди цікавляться: «Яка вправа корисніша?» На це я відповідаю: «А яку вибрали б ви?»

🟢 Для тіла й мозку немає різниці: так що, з чого б ви не почали, все добре. Працюйте в саду, гуляйте, танцюйте, займайтеся йогою або командними видами спорту, плавайте, грайте з дітьми або домашніми тваринами – навіть прибирання квартири й похід до магазинів (краще просто вивчати вітрини) зараховуються як вправа.

Найбільш відчутно поліпшують настрій і знижують стрес п'ятихвилинні, а не часові вправи. Так що зовсім не соромно – і дуже навіть корисно – п'ять хвилин прогулятися навколо будинку».

Отже, навчання самостійному входженню в стан релаксації й досягнення на його основі різних урівноважених станів – провідне завдання саморегуляції, спрямоване на створення сприятливих умов для повноцінного відпочинку, посилення відновних процесів й вироблення навичок та індивідуальних способів знизити рівень тривожності та стресу.

За матеріалами Богдани Іваненко, кандидатки психологічних наук, "Саморегуляція особистості. Навчальний посібник" 🌿
UA Mental Help

Чому дитині важливо відчувати своє тіло

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Здатність відчувати своє тіло називається схемою тіла. Це уявлення мозку про те, де знаходяться частини тіла, як вони рухаються і як взаємодіють між собою.
Коли ця система добре розвинена, дитині легше керувати своїми рухами, координувати тіло та виконувати різні дії.
Відчуття власного тіла допомагає дитині:
• краще контролювати рухи
• утримувати рівновагу
• орієнтуватися у просторі
• правильно сидіти за столом
• впевненіше писати, малювати та виконувати інші завдання
Коли дитина добре відчуває своє тіло, мозку легше планувати та організовувати рухи. Це важливо не лише для фізичної активності, а й для навчання, концентрації та саморегуляції.
Розвивати відчуття тіла допомагають різні активності: рухливі ігри, лазіння, стрибки, балансування, ігри з м’ячем, вправи на координацію. Через рух і взаємодію з навколишнім середовищем мозок отримує необхідну інформацію і поступово формує точну схему тіла.
Саме тому для гармонійного розвитку дитині важливо багато рухатися, досліджувати простір і відчувати можливості свого тіла.
(с) Єлизавета Курінна @your.psychology.liza - дитячий психолог, нейропсихолог

Підтримати дитину

 Голоси дітей

💬 «Мам, мене цькують у школі».
💬 «Тату, мені пише дивний незнайомець».
💬 «Я бачила, як хлопці билися на перерві. Не можу забути».
Знаєте, як допомогти дитині? 👀
Нові чотири відео нашої соціальної кампанії «Знаю як» — саме про це. Серія з коротких анімованих роликів розповідає про ситуації, коли дитина потребує захисту або підтримки дорослого. Кожен ролик ставить просте запитання: як вчините ви? І дає підказку, як діяти безпечно.
Усі вісім відео вже на нашому YouTube: bit.ly/4b4znoA
Одним із них ділимося нижче 👇


Дитина пише з помилками

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Помічали, що дитина допускається помилок при письмі та читанні: пропускає букви, переставляє склади, замінює звуки, близькі за звучанням? Причина може бути в несформованому фонематичному аналізі.
Простими словами: дитина чує слово цілком, але не може розкласти його на чітку послідовність «цеглинок». Для неї слово - це суцільний потік звуків.
Фонематичний аналіз - це вища математика для мозку. Дитина має не просто впізнати звук, а визначити його точне місце та «сусідів» у слові.
⏱️ Як перевірити дитину за 2 хвилини?
Дайте ці завдання усно (без підказок і паперу):
«Де звук?»: де звук [с] у слові «космос»? (На початку, в середині чи в кінці?)
«Скільки звуків?»: скільки звуків у слові «краб»? (Відповідь — 4).
«Сусідні звуки»: який звук стоїть після [о] у слові «слон»?
Вправа для розвитку: «Звуковий ланцюжок»
Ідеально для авто чи прогулянки!
Правила: ви називаєте слово, а дитина має назвати нове, що починається на останній звук вашого. Приклад: Лимон → Носоріг → Глечик.
Фонематичний аналіз - це важливий елемент успішного читання та письма. Якщо дитина освоїть цю навичку, вона зможе уникнути більшості помилок у школі.
(с) Світлана Застука @svitlanazastuka - логопед, нейропсихолог.

четвер, 26 березня 2026 р.

Зміцнити зв’язок між дорослими та дітьми

 Твоя підтримка Поруч

Пригоди — це розваги з дуже великою метою: зміцнити зв’язок між дорослими та дітьми. Адже коли ви проводите час один на один, дитина відчуває увагу, свою значущість і безпеку. Це створює довіру, зміцнює емоційний контакт та навчає дитину будувати стосунки.
Зберігайте добірку простих ідей для маленьких пригод, як зробити проведений разом час різноманітним та цікавим! 👉


Готовність до школи

 Ірц Південне

“А моя дитина точно готова до школи?”
Це питання звучить майже на кожній зустрічі з батьками майбутніх першокласників.
Тому фахівці ІРЦ провели ще один тренінг у закладі дошкільної освіти громади - цього разу для батьків.
І знову дорослі на кілька хвилин опинилися на місці дітей.
І знаєте що?
Навіть прості завдання раптом стали… складними.
Не тому, що дорослі не вміють.
А тому, що мозок іноді працює інакше, ніж ми очікуємо.
Саме так часто почуваються діти, коли:
- складно утримати увагу
- важко зрозуміти довгу інструкцію
- плутаються звуки
- не слухаються пальчики
- губиться рядок
- або просто дуже багато шуму навколо.
І тоді виникає знайома фраза:
“Та він просто не старається…”
Але правда інша.
Дуже часто дитина старається більше за всіх, просто їй складніше.
Під час зустрічі ми говорили з батьками про головне:
Чи справді дитина готова до школи?
Готовність до школи - це не тільки:
✔ знати букви
✔ рахувати до десяти
✔ читати склади
Набагато важливіше інше:
❓чи може дитина слухати інструкцію і виконати її
❓чи вміє концентруватися хоча б 10–15 хвилин
❓чи розрізняє звуки у словах
❓чи готові пальчики до письма
❓чи може висловити думку і зрозуміти дорослого
❓чи справляється з емоціями та труднощами
Бо саме ці речі стають основою навчання у школі.
Ми також говорили про маркери, на які варто звернути увагу:
Якщо дитина:
▪ не може запам’ятати коротку інструкцію
▪ швидко втрачає увагу
▪ плутає схожі звуки
▪ має труднощі з мовленням
▪ уникає завдань, пов’язаних з письмом або малюванням
▪ дуже швидко втомлюється від навчальних завдань
- це не вирок і не проблема.
Це сигнал, що дитині може знадобитися підтримка фахівців.
І найголовніше - не чекати, що “переросте”.
Бо коли труднощі ігноруються, у школі вони часто перетворюються на:
☑ втрату мотивації
☑ страх помилки
☑ небажання вчитися
☑ сльози над зошитом
☑ фразу “я нічого не вмію”.
Але хороша новина в тому, що більшість труднощів можна скоригувати, якщо помітити їх вчасно.
Наприкінці зустрічі одна мама сказала дуже щиро:
💬 “Тепер я розумію, що підготовка до школи — це не про зошити. Це про розвиток дитини. І моя дитина ще не готова до навчання!”
І саме це було найважливішим результатом.
Бо школа - це не старт гонки.
Це новий етап життя дитини.
І кожна дитина має право прийти до нього підготовленою, впевненою і підтриманою.