






незібраність (розсіяність уваги), погіршення пам’яті, забудькуватість





спалахи гніву, агресивна поведінка, зокрема щодо близьких дорослих




Знаходьте час, стишуйте себе та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть дітям відомі вам факти та надавайте їм правдиву інформацію (із врахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша громада зокрема.

Розповідайте про свої почуття та нормалізуйте те, що відчуває дитина. Боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте далі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують.

Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше восьми разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєстверджуючі фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

Батьки читають малюкам, це заспокоює та нормалізує. Але підліткам у стресових ситуаціях теж важливо відчути себе захищеними. Спільне читання вголос дає такі відчуття. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.


Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте такому спілкуванню, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

Але робіть це за умов максимальної безпеки. Переважно підлітки хочуть і готові допомогами іншим людям у складних ситуаціях. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.



Матеріали підготовлені «Волонтер» всеукраїнський громадський центр, спільно з UNICEF Ukraine
Підготувала текст Natalia Stroeva
Немає коментарів:
Дописати коментар