Психологічна самодопомога

 Твоя підтримка Поруч

Іноді здається, що ми перестаємо відчувати опори. Насправді ж вони не зникають – вони просто стають тихішими і менш помітними для нас. Їх перекриває втома, тривога, надмірна відповідальність. Особливо в батьківстві, коли ми так багато віддаємо назовні, що забуваємо повернутися до себе.

Оксана Шаровара, психологиня проєкту «ПОРУЧ» каже, що у такі моменти варто нагадати собі: справжня сила — не в повному контролі над ситуацією. Вона у вмінні нагадати собі про ті речі, які дають сили продовжувати та рухатися вперед.

І найнадійніша опора для дитини – це не ідеальні, а ті батьки, які можуть бути у доброму стосунку з собою та своїми цінностями.

У дописі розповідаємо про це більше та ділимося порадами, як вибудувати в собі здатність спиратися на себе. Зберігайте цей допис та діліться ним із близькими людьми

Впевненість у собі

 Вікторія Ідея зараз тут: Oleksandriya.

Впевненість не з’являється за один день

Вона росте з маленьких моментів, де дитина відчуває: "мене приймають, навіть коли складно"

 

Як може виглядати депресія у дітей

 Голоси дітей

Багато батьків уявляють депресію як постійний сум, але насправді вона може проявлятися зовсім інакше. Уважність до стану дитини та підтримка з боку дорослих є надзвичайно важливими.

Як розпізнати тривожні ознаки та коли варто звернутися по допомогу — розповідає наша психологиня Юлія Тукаленко.

Якщо ж ви чи ваша дитина відчуваєте, що не можете самостійно впоратися з почуттями через війну — звертайтеся на нашу лінію підтримки: 0800 210 106 (безоплатно в межах України).

Роль глибокого тиску для заспокоєння

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Деяким дітям складно заспокоїтися, зосередитися або контролювати свої емоції. У таких випадках допомогти може глибокий тиск - це відчуття рівномірного, м’якого тиску на тіло.

Глибокий тиск впливає на нервову систему через пропріоцептивну систему, яка допомагає мозку відчувати положення тіла та силу рухів. Коли дитина отримує такий тиск, мозок отримує сигнал безпеки, і нервова система поступово заспокоюється.

Саме тому багато дітей інтуїтивно люблять:

• міцні обійми

• загортатися в ковдру

• лежати під важкою ковдрою

• тиснути подушку або іграшку

• штовхати або тягнути важкі предмети

Такі відчуття допомагають зменшити напруження, тривожність та перевантаження, а також покращують концентрацію уваги.

Корисними можуть бути прості активності:

міцні, але комфортні обійми

«буріто» з ковдри

перенесення важчих предметів

стискання м’ячиків або подушок

ігри, де потрібно штовхати або тягнути

Глибокий тиск допомагає нервовій системі відновити баланс, тому дитині стає легше заспокоїтися, сконцентруватися та повернутися до діяльності.

(с) Єлизавета Курінна @your.psychology.liza - дитячий психолог, нейропсихолог

Самодопомога при нав'язливих думках

  Вільний Вибір

Іноді думки приходять одна за одною і важко від них відсторонитись.

Техніка «Біла кімната» допомагає уявити простір, у якому думки можуть з’являтися і зникати – не захоплюючи вас повністю.

Ця вправа навчає спостерігати за думками без оцінок – помічати їх, не зливаючись з ними. Регулярна практика може допомогти знизити напруження і краще усвідомлювати свій внутрішній стан.

У відео герої демонструють техніку, розроблену фахівцями з психічного здоров’я. Їхня участь не означає, що вони особисто практикують саме ці методи.

Щоб знизити кількість сварок

 Володимир Волошин

Досить багато помічаю, що люди зараз сваряться частіше, ніж раніше.

Сімейні суперечки, дрібні образи, різкі слова без приводу… і потім дивуєшся: «Як ми дійшли до цього?»

Багато хто впізнає себе у таких ситуаціях. Накопичений стрес, тривога, різні способи переживати війну — все воно має вплив на те, як ми реагуємо на оточення. Нервова система постійно працює у режимі загрози, і навіть невеликий конфлікт здається величезним.

З власного досвіду помітив, що найчастіше сварки виникають не через відсутність любові чи поваги, а через втому і напругу, яку важко виміряти. Як наслідок раню близьких.

Що допомагає трохи змінити ситуацію?

зробити коротку паузу перед відповіддю

глибоко подихати і помітити, що відчуваєш тут і зараз

сказати собі: «Я зараз втомлений, давай повернемося до цього пізніше»

Для мене досить часто допоміжним є подивитись на ситуацію зі сторони.

Що таке ментальне здоровʼя насправді: руйнуємо міфи

 Центр психічного здоров"я НаУКМА (м.Київ, м.Дніпро)

Iryna Tawadrous 

Що таке ментальне здоровʼя насправді: руйнуємо міфи.

Ментальне здоров’я — це стан щастя та задоволення, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може впоратися з життєвим стресам, добре працювати та комунікувати з соціумом. Стан ментального здоров'я залежить від багатьох чинників, включаючи соціальні, екологічні та економічні. Людина з гармонійним психічним станом може розпізнавати свої емоції, контролювати їх та функціонувати гармонійно. Вона здатна спілкуватися та будувати стосунки з іншими, розвивається й навчається, позитивно оцінює себе, приймає та любить себе. А також адаптуватися до нових умов життя.

Тож, перейдемо до міфів.

Міф 1: Ментально здорова людина не має проблем.

Правда: ментальне здоров’я — це здатність проживати труднощі, а не їх відсутність. Стрес, тривога, сум — нормальні реакції живої психіки.

Міф 2: Якщо ти сильний — ти справишся сам.

Правда: звертатися по допомогу — це не слабкість, а навичка. Психолог, підтримка друзів, навіть розмова — це турбота про себе.

Міф 3: «Якщо ти звертаєшся до психолога-ти психічно хвора людина».

Правда: Психолог працює зі здоровими людьми, допомагаючи долати стрес, вирішувати міжособистісні конфлікти та займатися саморозвитком.

Міф 4: «Психолог потрібен лише у кризових станах».

Правда: Це як з автосервісом: можна приїхати, коли відпало колесо, а можна робити ТО, щоб воно не відпало на трасі. Робота з фахівцем допомагає зрозуміти власні реакції, вибудувати кордони та знайти внутрішній ресурс ще до того, як настане вигорання.

Міф 5: Ментальні проблеми — це “вигадки”.

Правда: наш мозок — такий самий орган, як серце чи шлунок. Він може втомлюватися, перевантажуватися і потребувати відновлення.

Міф 6: «Це все в твоїй голові, просто візьми себе в руки».

Правда : Ментальне здоров’я має біологічну основу. Стрес впливає на рівень кортизолу, роботу серця та навіть травлення.

Міф 7: Треба просто мислити позитивно.

Правда: токсичний позитив — це теж форма уникання. Справжнє здоров’я — це вміння витримувати різні емоції, а не заперечувати їх.

ЦІКАВІ ФАКТИ:

— Наш мозок не відрізняє реальну загрозу від уявної — тому ми можемо переживати “наче все небезпечно”, навіть коли це не так.

— Хронічний стрес змінює роботу мозку (але він здатен відновлюватися).

— Відчуття “я нікому не потрібен/потрібна” — це часто не факт, а стан нервової системи.

– Кишківник — наш «другий мозок». Близько 95% серотоніну (гормону радості) виробляється не в голові, а в ШКТ. Тож те, що ми їмо, прямо впливає на наш настрій.