Для розваги та розвитку (іграшки з прищіпок)

 

З ТК Давай зробимо це

P.S. Подібні іграшки також можуть бути використані для опрацювання злості та агресії.

Як батькам допомогти дитині, яка перебуває у стресі

Джерело

 P.S. Зверніть увагу на книгу, яка нещодавно вийшла.

Це книга-практикум для дітей 8-12 років (можливо й трохи старших). Читала сама. Раджу.

Токсична поведінка

 Psychological Prospects Journal

Якщо комунікація з деякими людьми здається тобі нестерпною і виснажливою, то, може, тобі не здається? Можливо, ти маєш справу з людиною з токсичною поведінкою

Часто люди можуть поводитися токсично через виховання чи життєвий досвід і не знають здорових способів боротьби з власним стресом. Саме тому, щоб відновити рівновагу та нормалізувати власний емоційний стан, вони намагаються вилити негатив на людей із власного оточення, чим можуть їх ранити.

То що робити? Як комунікувати з такою людиною? Ось кілька стратегій:

не мовчати, якщо поведінка цієї людини неприємна тобі, адже відповідальність за наші кордони лежить насамперед на нас;

установити жорсткіші межі;

контролювати реакції та дії у відповідь на вчинки таких людей;

зосередитися на собі та власних цінностях.

У випадках, коли такі підходи не працюють, спробуй звернутися за допомогою до фахівця з психічного здоров’я. Або відпусти таку людину та припини спілкування взагалі

За два дні починається реєстрація електронних кабінетів вступників: що варто знати

 1 липня стартує реєстрація електронних кабінетів вступників на бакалаврат, магістратуру та в коледжі (після 11 класу). Цьогоріч абітурієнти можуть подати до 5 заяв на бюджет та до 10 – на контракт без обмеження в кількостях спеціальностей.

Про це нагадали osvita.ua.

• Для того, аби створити кабінет, вступник/вступниця має зайти на сторінку ЄДЕБО.
• Далі варто вказати свій email. Він і буде логіном для входу в наступні рази. ВАЖЛИВО: заборонено використовувати електронні адреси заблокованих сервісів в Україні, як от mail.ru, yandex.ru.
• Уважно перевіряйте всі відомості, які вказуєте в електронному кабінеті. Після подання першої заяви внести зміни вже буде неможливо.

Якщо вам потрібна допомога у створенні електронного кабінету, ви можете звернутися до консультаційного центру. Вони є у приймальних комісіях закладів вищої освіти.

Там можуть допомогти як зі створенням електронного кабінету, так і зі внесенням заяв в електронній формі, завантаженням додатка до документа про освіту тощо.

Нагадуємо, що в Україні почали роботу телефонна гаряча лінія та чат-бот для запитань про вступну кампанію у 2024 році. 

Джерело

День Конституції України

 

Для розваги та розвитку (пташка з ниток та паперу)

З ТК Давай зробимо це

P.S. Намотування ниток може допомогти заспокоїтись, стишитись.
 

Дитину захитує у транспорті

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Вестибулярний апарат локалізується у внутрішньому вусі й відповідає за положення голови в просторі, а отже, положення всього тіла.

Від самого народження і на всіх подальших етапах розвитку дитина долає гравітацію. Спочатку дитина вчиться тримати голову, потім повертати її, стоячи на четвереньках. Потім дитина вчиться сидіти, стояти і далі переміщати все своє тіло в просторі, і, відповідно, повертати головою в різних напрямках.

При русі у транспорті мозок отримує сигнали через очі, вестибулярний апарат, м'язи та ін. Якщо сигнали суперечать один одному, приміром: очі реєструють рух коли бачать дерева, що проходять повз, а м'язи і суглоби відчувають, що ваше тіло нерухоме, тоді мозок не може зрозуміти, ми нерухомі чи рухаємося.

Заплутана реакція мозку викликає у нас погане самопочуття, аж до нудоти.

Що ми можемо зробити, коли нас захитує?

Крім вестибулярної системи, у нас є низка інших сенсорних систем: пропріоцептивна і тактильна (разом із ВС утворюють основну тріаду, тому що всі ці три джерела працюють разом).

Відповідно, впливаючи на одну з цих систем - ми можемо впливати на дві інші

Отже

Пропріоцептивна система. Це інформація від м'язів, суглобів і зв'язок. Коли ми їдемо на автомобілі, ми можемо себе продавлювати, простукувати, прохлопувати, потягуватися. Можна також почати міцно себе стискати й обіймати. Це можна робити, як під час поїздки, так і на зупинках. Якщо у вас є можливість зупинитися і вийти з машини - ви можете пострибати або постояти на одній нозі. Щось одне вам точно має допомогти.

Тактильна система. Вона пов'язана з нюховою та смаковою системами. Тому тут вам може допомогти смак або запах будь-яких приємних ароматів. Нюхати краще таким чином, щоб ми вдихали на повні груди - це впливає на стійкість у тілі. Можна, наприклад, капнути на долоньку улюбленої ефірної олії та дихати в кулачок. Також якщо у вас є можливість зупинитися і вийти з машини - спробуйте зняти взуття і походити по різних поверхнях. Це теж має полегшити ваш стан.

Крім трьох основних сенсорних систем існують ще кілька (ми розглянемо слухову і зорову)

Слухова система. Вона теж пов'язана з вестибулярною системою. Тому під час поїздки ми можемо або зосередити свою слухову увагу на чомусь, або ж забезпечити собі тишу - можна закрити вуха долонями, пальцями або навушниками (або можна увімкнути музику). Цілком можливо, що один цей вплив може вам допомогти.

Зорова система. Зір теж пов'язаний із вестибулярною системою. Він допомагає засвоювати їй інформацію. Задіявши зір, навантаження на вестибулярну систему зменшиться. Тому ми можемо дивитися на дорогу вперед (ми бачимо, що наше тіло рухається лінійно, і очі це бачать, і вестибулярна система це відчуває, і це нас може адаптувати), а можемо спробувати «відключити» зір, закривши очі.

Як батьки можуть сприяти розвитку навичок контролю дитиною своєї поведінки?

 Дитячий психолог

Як батьки можуть сприяти розвитку навичок контролю дитиною своєї поведінки?

Навчання дітей контролювати свою поведінку полягає не в тому, щоб учити їх сидіти тихо, дотримуватись інструкцій і контролювати самих себе. Ідеться про те, що необхідно забезпечити дітям таке навколишнє середовище, в якому вони зможуть вибирати, усвідомлювати вимоги, відчувати себе розкуто, «випускати пару» й заряджатись енергією для вирішення повсякденних проблем.

Ось кілька простих порад, які допоможуть батькам сприяти розвитку навичок контролю поведінки дитини.

1. Ретельно спостерігайте за вашою дитиною – станьте «детективом». Це означає, що батькам необхідно диференційовано висувати певні вимоги до своєї дитини, враховувати та знати ті чинники, які допомагають їй залишатися спокійною, звертати увагу на те, яким чином дитина контролює себе й що примушує її ставати недостатньо або надмірно збудженою.

Звертайте увагу на реакцію вашої дитини у відповідь на різні ситуації й заняття. Як тільки ви визначите фактори, які викликають у неї стрес, ви повинні намагатись мінімізувати їх і створити обстановку, в якій дитина зможе залишатися спокійною й зосередженою.

2. Демонструйте саморегуляцію на власному прикладі – у повсякденних заняттях використовуйте слова, дії та «внутрішній діалог», які будуть демонструвати ваш власний контроль своєї поведінки. При цьому цінність внутрішнього діалогу полягає в тому, що він покликаний втілювати ваші думки й почуття у слова.

Вибираючи настільну гру, ви можете продемонструвати дитині, як необхідно контролювати своє спонукання (тобто прагнення й бажання) зробити свій вибір першою: «На цей раз гру вибиратимеш ти, бо минулого разу вибирала я».

Якщо зламалась іграшка, ви можете продемонструвати здатність керувати й контролювати своє почуття прикрості: «О, це так сумно. Я дуже хотіла пограти цією іграшкою разом з тобою. Ну що ж, давай знайдемо іншу іграшку, з якою ми зможемо пограти так само цікаво».

Якщо на дитину чекає складне заняття, ви можете продемонструвати їй навички вирішення завдань і наполегливість: «Так, це складне завдання. А якщо ми спочатку спробуємо вирішити ось цю його частину?».

​3. Ознайомте дитину зі словами для вираження думок і почуттів – це допоможе їй контролювати свою поведінку. Ось деякі прості слова, які діти можуть використовувати з раннього дитинства для того, щоб описувати свої емоції: «щасливий», «злий», «страшний» і «сумний». Для дітей з більш розвиненою мовою можна моделювати використання більш складних слів, таких як «почуття», «думати», «прикрість» або «заспокоєння». Ви можете використовувати ці слова, щоб описувати думки й емоції вашої дитини в повсякденному житті. Наприклад, якщо дитина засмучена раптовою зміною в розкладі, ви можете самі втілити її думки у слова: «Ти, здається, засмутився з приводу того, що нам довелося змінити свої плани».

4. Встановлюйте розпорядок дня й чітко озвучуйте свої вимоги – діти гірше контролюють власну поведінку й емоції, коли вимоги нечіткі або вони не знають, що буде далі. Використання розкладу, списків, попереджень про зміни, таймера або будь-яких інших засобів, які дають дітям чіткість і передбачуваність, допомагає знизити рівень стресу та зрозуміти, що буде далі.

5. Заохочуйте ігри з іншими дітьми – якщо вашій дитині важко контролювати свою поведінку, запрошуйте у гру дитину, яка добре володіє навичками управління поведінкою. Так ваш малюк буде вчитись на прикладі іншої дитини. Заохочуйте ігри вашого малюка з дітьми, які вміють дотримуватися черги, очікувати, домовлятися про правила й грати чесно.

6. Допомагайте своїй дитині грати винахідливо – під час рольових ігор діти практикують багато аспектів управління поведінкою. Для того щоб виконувати взяту на себе роль (наприклад, роль лікаря), дитина повинна пригнічувати свої природні реакції й уявляти собі реакції лікаря. Під час рольових ігор діти повинні приймати рішення й виконувати правила, включаючи рішення про використання тієї чи іншої іграшки й розподіл між собою певних ролей. Виконання ролі передбачає планування й демонстрацію різних емоцій і сценаріїв, а також їх наслідків. Заохочуйте рольові ігри дитини, примушуючи її виконувати різні ролі (наприклад, пожежного або офіціанта) й розігрувати ролі з іграшками (наприклад, їхати на іграшковій машині на автомийку). По можливості залучайте до рольових ігор інших дітей.

7. Дозвольте дитині керувати вами в іграх – зацікавленість дитини в іграх та інших заняттях сприяє покращенню концентрації уваги й підвищенню мотивації. Віддавши кермо влади своєму малюку, ви повинні відмовитись від встановлення власного порядку дій і рухатись у напрямку його інтересів. Коли ви дозволите дитині керувати розмовою та грою, то виявите, що ваша взаємодія триває довше й дитина приділяє більше уваги тому, що ви кажете й робите.

8. Грайте в ігри за правилами: уміння дотримуватись правил, встановлювати й застосовувати їх у ставленні до себе – це частина розвитку саморегуляції. Грайте в ігри із простими правилами, у такі як перегони, хованки, прості карткові та настільні ігри.

9. Заохочуйте ігри з фізичним навантаженням – фахівці рекомендують обмежувати час, проведений дітьми перед екранами телевізорів, частіше бувати на відкритому повітрі та грати в ігри, які передбачають фізичне навантаження. Брак фізичних вправ може стати стресовим фактором для організму вашої дитини, а ігри з фізичним навантаженням і заняття фізкультурою покращують здатність контролювати свою поведінку.

Групові ігри – це чудовий приклад ігор з фізичним навантаженням – ігор, в які грають з людьми (без іграшок), такі як перегони (у мішках, на «конях») та інші.

10. Дозволяйте дітям робити вибір і ставити перед собою цілі – надання вибору дає дітям деяке почуття контролю над навколишнім середовищем. А постановка цілей допомагає розвивати самоконтроль. Діти можуть ставити перед собою цілі на літні канікули або суботній вечір, планувати ігри із друзями або вибирати одяг на наступний день.

Для розваги та розвитку (маска)

З ТК Давай зробимо це

 

Позбавитись набридливих думок

 Психологія здоров’я Health Psychology

Команда «не думай про це» - вірний спосіб зосередитись на думці повністю. Помічали?!

Як це відбувається?

Мигдалевидне тіло реагує на стимули, пов'язані з емоціями, такими як страх або тривога. Коли людина каже собі "не думай про це", це викликає усвідомлення того, чого потрібно уникнути, і може активувати мигдалевидне тіло, підсилюючи увагу до цього. Намагання припинити думати про щось може виливатися в підсилення цих думок, оскільки мозок намагається уникнути чогось, що він сприймає як небажане.

Що з цим робити та як позбавитись набридливих думок?

Один із способів боротьби з набридливими думками - це зосередження на чомусь іншому. Наприклад, ви можете собі повторювати фразу "Зосередься на теперішньому моменті" або "Зосередься на своїх діях" для перенаправлення уваги з негативних думок на поточну діяльність. Також допомагає зосередження на диханні або відчуттях тіла. Ефективно також використовувати позитивні підтримуючі фрази, які підсилюють вашу впевненість або спокій.

Реакція батьків на агресію чи істерику дитини

 Марія Сичинська

Агресія чи істерика у дитини майже завжди лякає і дуже вибиває з колії батьків. Нам здається, що ТАКОГО НЕ МАЄ БУТИ, ЦЕ НЕАДЕКВАТНО! (хоча насправді така поведінка дуже характерна для дітей та підлітків).

І ось в цьому моменті ми самі втрачаємо адекватність, бо замість того, щоб навчити дитину екологічно проживати емоції, ми намагаємось погасити їх, щоб «поводився нормально». І тут починаються погрози і покарання від батьків... (спойлер: які призводять до ще більшої агресії у дитини).

ЩО З НАМИ ВІДБУВАЄТЬСЯ?

Нас лякає агресія дітей, а тим більше – підлітків, бо наш «мозок виживання» нас намагається врятувати. Це інстинктивно. Але АГОВ! Від кого ти нас рятуєш, мозок? Від власної незрілої дитини?:)

Тож так як ми з вами люди свідомі і освічені, нагадую, що інстинкт не завжди веде нас туди, куди ми хочемо прийти. А куди ми хочемо прийти? – навчити дітей керувати своєю поведінкою, навіть коли переповнює злість, правда?

Тому нам важливо не «гасити» одразу дитину, а зробити вдих-видих і дозволити нашій префронтальній корі відреагувати свідомо.

А далі все за планом: демонструвати підтримку і співчуття -> допомогти назвати емоції -> проговорити, що трапилось -> прийняти емоції -> вийти на потрібний результат.

Для розваги та розвитку

З ТК Давай зробимо це

 

12 ігор для дітей різного віку

 Світлана Ройз 

12 ігор для дітей різного віку. Дорослим зараз може бути складно грати з дітьми. Особливо після трагічних новин. Бо грати з дитиною - це наче перемикатися в інший регістр емоцій. Це одночасно виснажливо і може відчуватися, як недоречність при дійсно важких переживаннях.

Чим більше рівень втоми, тим складніше емоційно долучатись та витримувати контакт; і у нас могло не бути свого ігрового досвіду в нашому дитинстві, і ми просто можемо не знати ігор. Чим сильніший рівень стресу, тим більше ми можемо уникати ігор з дитиною.

Сьогодні - міжнародний день гри. Можливість грати для дітей - особливо в воєнний час - це можливість відновлюватись. По іграх дітей ми бачимо, що відбувається в їх "внутрішній реальності". А повернення до вільної гри - з відкритим сюжетом - ознака відновлення дитини. Гра - один з основних видів діяльності дитини до 7 років. І простор розвитку та безпеки, здобуття різних навичок, пізнання в будь-якому віці. Уявіть,чим більше ігровий період у дитинчат тварин, тим вищий у них рівень інтелекту. Гра - сприяє розвитку.

Колись я була здивована, що право дитини на гру закріплено в статті 31 Конвенції ООН про права дитини. (2013р). Це зроблено, щоб запобігти комерціалізації та інтелектуалізації дитинства.

Так хотілось би, щоб право дитини на мирне безпечне життя було не просто словами.

Ми з UNICEF Ukraine сьогодні зібрали різні ігри - ранкові, щоб допомогти дитині прокинутись, повернути відчуття тіла та вгамувати тривогу; ігри на вулиці; ігри для відреагування агресії та напруги, гра під час їжі; ігри в темряві. Ігри для вітання та прощання.

Всі ці ігри універсальні, для дітей різного віку.

Можливо, ви зможете щось знайти для своєї скарбнички.

Радість та близькість - те, що може бути протидією травматичному досвіду.

Ми готували цю підборку з турботою про дітей та дорослих.

Обіймаю, Родино як хочу Перемоги!

Ефективні методи регуляції злості

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Ефективні методи регуляції злості

Злість та гнів зазвичай сприймаються як неприємна емоція, і більшість людей хотіли б позбутися її. Водночас, гнів рідко коли толерується у суспільстві, і з тим, хто не може втримати та приховати свою злість, можуть не прагнути побачитися знову.

Цікаво, що як і будь-яка інша емоція, злість виконує свою, дуже важливу функцію: вона допомагає нам зрозуміти, що хтось перейшов наші кордони, або ж якась потреба є незадоволеною. Проте злість є емоцією, яка спонукає нас до дій (які часто є необдуманими), і ці дії мають свої наслідки (часто руйнівні). Саме тому злість зазвичай сприймається як емоція, яка має суворо контролюватися.

Можна знайти багато підходів, технік та вправ щодо регуляції злості, але чи усі з них є однаково ефективні?

Часто серед рекомендацій щодо регуляції злості ви можете побачити різні техніки, наприклад:

- сповільнити дихання, зробити дихальні вправи

- провентилювати злість — поговорити з кимось близьким та розповісти йому/їй про усе, що вас дратує, допоки злість не "вийде" разом зі словами

- помедитувати, зробити майндфулнес практики

- побити подушку або боксерську грушу

- робити активні фізичні вправи

- покричати

- порахувати подумки від 10 до 0

Загалом, якщо ви спробуєте кожен зі способів, то зможете відчути полегшення і підібрати для себе ту техніку, яка допоможе саме вам.

Цікавого висновку дійшли дослідники з університету штату Огайо. Проаналізувавши 184 дослідження, у яких взяли участь 10189 людей та узагальнивши результати, вони побачили, що ефективно допомагають справлятися з гнівом тільки ті способи, які спрямовані на заспокоєння та зниження рівня збудження (Sophie L. Kjærvik, Brad J. Bushman, 2024).

Тобто, методи, які спрямовані на підвищення рівня збудження (такі як спорт, биття подушки або груші, крик та ін.) не показують достатнього рівня ефективності, коли мова йде про те, щоб знизити рівень агресії та злості.

Аналіз досліджень показав, що методи, спрямовані на зниження рівня збудження, були ефективні незалежно від способу надання інформації про техніки (наприклад, через онлайн-платформи, від дослідників чи від психотерапевтів), та незалежно від формату (груповий чи індивідуальний).

Отже, даний метааналіз не знайшов доказів ефективності методів, які «розпалюють» злість, і дослідники впевнені, що ефективними методами регуляції злості є лише ті, які «гасять полумʼя». Звісно, і від психологів та психотерапевтів ви могли почути різні рекомендації щодо регуляції злості, в тому числі і способи, які у даному дослідженні висвітлені як неефективні, адже у психотерапевтичній спільноті поки що немає консенсусу цього питання. То ж, цей метааналіз показує важливість досліджень у сфері ефективності та доказовості психотерапевтичних втручань.

Автор статті: практичний психолог Василь Василюк.

Для розваги та розвитку

З ТК Давай зробимо це

 

Одягатися самому: розвиваємо важливі навички

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Погодьтеся, дуже зручно, коли тебе одягають? Ніжку подав, ручку простягнув і готово!

На жаль, дедалі частіше починаємо помічати, як батьки, намагаючись прискорити процес, одягають дитину повністю або частково.

Але чи знали ви, що самостійне одягання допомагає дитині розвинути дуже важливі навички:

схема тіла

обробка пропріоцептивної інформації

утримання послідовності дій

зорово-моторна координація

У процесі одягання дитини, не промовляючи назви елементів одягу, ви робите її не активним учасником, а лише пасивним спостерігачем процесу.

Але ж дитині дуже важливо розуміти, який елемент одягу для якої частини тіла необхідний, а також розуміти, наскільки він вільний або занадто тисне, тре або колеться.

Але ми згодні

Іноді потрібно поспішати й одягнутися дуже швидко

Що робити тоді?

Є кілька лайфхаків:

1. Використовуйте пісочний годинник

2. Збирайтеся заздалегідь, надавши дитині достатньо часу, щоб вона змогла самостійно вдягнутися

3. Пропонуйте допомогу, але не робіть за дитину все самостійно

4. Використовуйте музику або віршики (для малюків), щоб перетворити цей нудний процес на веселе змагання/гру

Що ви можете почати робити вже зараз?

Основні правила:

1. Спочатку дитину необхідно навчити роздягатися. Ця навичка простіша. У ранньому віці діти намагаються зняти з себе то рукавиці, то панаму, то скинути сандалі. Запропонуйте дитині спробувати самій надіти скинуту річ і обов'язково похваліть за старання

2. Дітям простіше одягатися і роздягатися в сидячому положенні, тому не забудьте поставити для дитини маленький стільчик

3. Часто дитина, граючись, одягає на себе мамині або татові речі. Не забороняйте їй цього. Так у неї формується інтерес до одягу та процесу одягання

4. Для дитини, яка тільки починає вчитися одягатися, підійдуть речі з еластичних тканин без застібок і блискавок

5. Розвивайте навички самообслуговування у формі гри. Складіть одяг дитини в доступне для неї місце. Спочатку вона просто витягатиме його та розкидатиме, але згодом за прикладом дорослих почне вдягати на себе кофту, шкарпетки, шапку тощо.

Вміння самостійно одягатися, як і будь-яка інша навичка, розвивається не відразу. Головне - не забувайте хвалити свого малюка, не квапте і завжди підтримуйте! І тоді ваш малюк відчує себе більш дорослим і самостійним і швидко всього навчиться.

Тики у дітей

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї"

Багато дітей мають кліпання очей, шмигання носом, покашлювання, пирхання, кривляння чи посмикування плечей.

Ці рухи та звуки, відомі як тики можуть викликати збентеження чи хвилювання у батьків й найближчого оточення.

Якими бувають тики, як проявляються у дітей та підлітків та коли звертатись до лікаря, розглядаємо у нашій інформаційній серії.