ПРО ЩО НЕ МОЖНА БРЕХАТИ ДІТЯМ?
Потрібно пам’ятати, що брехня і «напівправда» шкодять побудові об’єктивної «картини світу» дитини.
Ось найпоширеніші приклади того, як батьки, не замислюючись, обманюють своїх дітей.
«Я ЗАЛИШУ ТЕБЕ ТУТ ОДНОГО!»* Коли батьки вимовляють цю фразу, вони точно знають, що ніколи не вчинять так, але, все ж, нав’язують дитині думку, що можуть піти.
«У ТВОЄМУ ВІЦІ Я ТАК НІКОЛИ НЕ РОБИВ!» Будь-яке порівняння шкодить самооцінці дитини. Іноді це може викликати зворотну реакцію: дитина не прагне «досягти» нав’язаного ідеалу, а робить все «навпаки».
«БОЛЯЧЕ НЕ БУДЕ!» Такі запевнення батьків можуть похитнути довіру дитини. Краще використовувати фрази: «Я знаю, що тобі страшно», «Хоч я й дорослий, але теж боюся уколів».
«ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!» Рано чи пізно дитина зіткнеться з труднощами дорослого світу, тому краще відверто говорити з дитиною. Альтернативою можуть бути такі слова: «Я зроблю все, щоб захистити тебе», «Я люблю тебе, і ми постараємося впоратися з цим разом».
* Або "Тьотя/Бабай/поліцейському тебе забере" у смислі "я дозволю їм це зробити".
Будь-яка невиконана обіцянка, особливо для тривожної дитини, це руйнація довіри до вас і світу. Плюс не дивуйтеся потім тому, що дитина бреше вже вам.
Немає коментарів:
Дописати коментар