пʼятниця, 6 листопада 2020 р.

Правила безпеки



Як правильно хвалити дитину

 1. Хваліть досягнення, а не особистість. Якщо ви скажете замість, наприклад, «Який гарний у тебе малюнок» щось типу «Яка ти розумниця, мій ти художник!», матимете подвійний ризик. По-перше, дитина може з характерною для її віку підозрілістю подумати, що вона хороша тоді, коли щось зробила гарно, – а решту часу вона не дуже гарна. Тому позначайте: ви оцінили успіхи – і вони гарні, без прив’язки до особистості.

 

2. Намагайтеся конкретизувати похвалу. Загальні слова «Як ти гарно букви вивів!» або «Ти так швидко прибрав іграшки» потрібні, але можуть бути сприйняті як спосіб відмахнутися. А для дітей важлива щира увага! Тому виділіть якусь дрібницю: ти гарно букви написав, а А і В взагалі у тебе правильні, як у букварі; ти швидко прибрав іграшки, а машинки на полиці розставив дуже рівно.

 

3. Підкреслюйте те, до чого довелося докласти зусиль. Правильніше виділяти насамперед ті успіхи, де дитина не з льоту взяла висоту, а попрацювала над собою. Це привчить до наполегливої праці і самовдосконалення, та й власне похвалу сприйматиме як нагороду.

 

4. Не порівнюйте та не «алекайте». Похвала для дітей повинна бути безумовною. Тобто «як ти швидко зі шнурками впорався» або «ти так добре з ложкою поводишся» – і все, жодних умов. Такими можуть бути кілька речей. Перше — порівняння. Не можна говорити «молодець, ти черевики зашнурував швидше за інших». Це веде до неправильного формування мотивації: малюк прагне робити не стільки добре, скільки краще за інших – а це не одне й те й саме. Друге: не можна додавати «але».

 

5. Не вийдіть за межі допустимого з похвалою. З одного боку, шукати приводи для похвали треба. Якщо бути надто суворим, оцінюючи лише якісь нереальні досягнення, дитині це не допоможе, вона не відчує вашої підтримки. З іншого, хвалячи будь-яку нісенітницю і тим більше, звеличуючи її до небес, не варто. Тому знаходьте можливості для приємних слів, але такі, які і ви, і сама дитина вважатимете гідними.

 

І наостанок ще одна порада. Для маленьких дітей дуже важливі невербальні способи контакту: посмішки, поплескування, обійми і поцілунки. Тому намагайтеся доповнювати правильну похвалу чимось таким – це допоможе донести до дитини вашу позитивну оцінку її успіхів.





четвер, 5 листопада 2020 р.

Питання для подолання тривоги

 Час від часу нас може охоплювати сильна тривога, навіть жах, що події будуть розвиватися певним чином. Цих думок не всім вдається легко позбутися. Якщо вони заважають вам жити, дайте письмову відповідь на наступні запитання.


Завантажити файл у форматі JPG
Завантажити файл у форматі Word


7 способів подолати безнадію у підлітків

 Цього року типовий підлітковий стрес посилений тривогами щодо COViD-19 та соціальною ізоляцією. Сумніви в майбутньому й утрата надії — одні з причин розвитку депресії у підлітків. Видання Edutopia поділилося порадами, як допомогти їм впоратись із цими почуттями.

Сью Арзола, директор середньої школи Сауз Пойнт у Каліфорнії в дисертації про провадження освіти з надією підкреслює: «Надія залучає як пильність, так і наполегливість, коли ми прагнемо втілити наші мрії чи цілі. Також надія залучає оптимізм та самозарадність, оскільки вона включає віру в те, що майбутнє буде кращим за теперішнє, і всередині кожного з нас є сила зробити його таким».

Зараз усі покоління переживають психологічно складні часи одночасно, і тому підлітки мають менше дорослих навколо, на яких можна спиратися, бо ті самі часто не мають ресурсу. Тому особливої ваги набувають зусилля вчителів і батьків у подоланні підліткової безнадії.

Застосовуйте проєктне навчання

Його суть полягає в тому, щоб використовувати здобуті в школі знання та навички для впливу на світ поза школою. Для цього слід спонукати учнів досліджувати теми, які їх особисто цікавлять, і створювати відповідні проєкти з дослідження. Це допомагає молоді розвиватися, вивчати різні точки зору і формувати власні висновки.

Звертайте увагу на позитивні події

Надія і позитив не тотожні, але інформація, що надихає, може допомогти створити середовище, у якому вища ймовірність виникнення в підлітків надії. Допоможіть компенсувати смог негативних новин, показавши учням, що у сьогоденні є й добрі події.

Давайте підліткам приклади того, що вони можуть впливати на речі

Розповідайте про інших дітей, які мали вплив: їм може бути корисно почути про досягнення когось їхнього віку. Покажіть учням, що є підлітки, які беруть активну участь у житті своєї громади й змінюють його на краще.

Розповідайте про історію людства з точки зору її вдосконалення

В історії траплялися злети й падіння, але підлітки ще не живуть достатньо довго, щоб відчути або вивчити ці закономірності глибоко. Зосередьтеся на моментах історії, коли цивілізація виривалася з темних епох. Допоможіть учням побачити ширшу картину та допоможіть їм зрозуміти, що наші найглибші ями — це лише моменти часу.

Звертайте увагу на різні аспекти явищ з точки зору науки

Наприклад, навіть руйнівні пожежі мають інший бік: після них ґрунт стає більш поживним і багатшим для виникнення життя. Знайдіть ті приклади в науці, які показують красу після шторму.

Заохочуйте активність учнів

Допоможіть їм знайти організації, які приймають підлітків-волонтерів. Залежно від їхніх інтересів чи сил, завжди можна знайти ініціативи до смаку і можливостей. Робити добро для інших може допомогти перемогти безнадію.

Навчайте дітей практиці майндфулнес

Майндфулнес — метод тренування уваги, навичок усвідомленості, управління стресом. Учням будь-якого віку важко уявити важкі часи в перспективі. Вони не можуть регулювати, коли хвилюватися. Підлітки відчувають глибше та чутливіше на все реагують, ніж люди в іншому віці. Допоможіть їм зрозуміти, що вони відчувають. Подумайте разом над стратегією, як заспокоїти бурю в їхніх серцях та головах.

 


середа, 4 листопада 2020 р.

Для батьків вже дорослих дітей

 

Які обов'язки батьків вже дорослих дітей?

 

Якщо ваші діти виросли, то у вас по відношенню до них не так багато обов'язків. Всього дві, як говорила на одному з семінарів відомий психолог Ірина Млодик: зробити так, щоб вони могли до вас прийти з горем чи радістю, і друге - берегти своє здоров'я.

По-перше, потрібно витримувати їх переживання. Щоб з будь-яким своїм горем, неприємністю, їм було куди йти. Не в алкоголь і наркотики, а до вас.

Не можна знецінювати переживання своєї дорослої дитини. Краще обійняти, якщо дозволяє. Сказати щось на кшталт: так, непросто. Запитати, що збирається робити. Не панікувати. Спробувати оцінити ризики запропонованих варіантів разом. І плюси теж. Якщо просто ділиться почуттями, сидіти тихо. Тут краще мовчати і кивати, ніж ляпнути щось не те.

Поради потрібно давати тільки, якщо просить. Форма поради: я б вчинив ось так, або, у мене був схожий досвід, я вчинив так, і шкодую-не шкодую про це.

Якщо емоції вас накрили, ви закидали порадами або відчитали, прокотившись катком, що робити?

Ви усвідомили цей сумний факт, вибачьтеся. Скажіть, що даремно розхвилювалися. Ваш син або дочка повинні знати, що ви можете це витримувати, що його емоції або неправильні дії вас не зруйнують. Тоді є ймовірність, що контакт не перерветься.

Піклуватися про силу свого духу теж дуже важливо, як раз, щоб ваша дитина була впевнена у вашій фортеці й не ховала свій справжній важкий досвід від вас, бажаючи вберегти. Якщо вас трясе і ви хапається за валідол від кожної новини або при найменших змінах - ви нічого не будете знати про справжнє життя ваших дорослих дітей.

Якщо принесли вам свою проблему, радійте. Якщо доросла людина може чимось важливим для неї поділитися, значить, у вас є близькість. І не потрібно заповнювати порожнечу між вами розпитуваннями про малозначущі речі. А проблеми невід'ємна частина життя, їх не уникнути.

Другий важливий обов'язок дорослих батьків - піклуватися про своє здоров'я. Зрозуміло, що життя непередбачуване, але важливо робити те, що в ваших силах. Вчасно показувати лікарям свої болячки, не переїдати, не зловживати, займатися доступними видами спорту.

Це так важливо: не впасти до своїх дітей на руки через свою безпечність, а бути досить здоровим якомога довше.

 

Поки ми є, ми стоїмо між ними і небуттям, а значить, захищаємо їх.



Автор: Марія Сперанська

Переклад наш:)

Джерело:https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2820133624976580&id=1834190363570916

Метод стікерів (до тайм-менеджменту для дітей)

 Стікери📌, жабки🐸 та слони🐘 – вчимося організовувати час дитини під час дистанційки⠀

📌Метод стікерів📌 – кольорові стікери🗂, на яких дитина виписує всі справи, що потрібно зробити за сьогодні. 🔝Ключове правило: «Один стікер – одна справа». ⠀
Як виконувати справи❓
✅За допомогою автофокусу – дитина біля столу, або стіни, де розвішані стікери, обирає один стікер, на якому він/вона сфокусувала увагу, виконує цю справу тут і зараз. Через певний час/ проміжок на відпочинок чи перекус, вона обирає новий стікер. ⠀
✅Виставляючи пріоритети – обираєте разом з дитиною стікер з тією справою, яка подобається найбільше. Сортуєте таким чином усі стікери і формуєте розклад на день, який є незмінним.⠀
Чим цікавий❓ Дитина сама приймає рішення, чим і в якому порядку займатиметься протягом усього дня і вчиться планувати власний час. ⠀
🐾Метод зоопарку 🐾
🐸«Жабки» 🐸– дуже неприємні справи, які потрібно зробити, наприклад зарядка або прибирання/миття посуду. Запропонуйте дитині зробити список таких жабок на день, щоб вона розуміла і пам’ятала, що потрібно зробити. ⠀
🐘«Слони»🐘 - це великі чи важкі справи, які одразу зробити нереально. Наприклад, 🔢таблиця множення – одразу вивчити не можна, треба розділити – сьогодні вчимо множення на 2️⃣, завтра – на 3️⃣, і так далі. Можна навіть зліпити слона з пластиліну і щодня виокремлювати якусь частину тіла, як частину великого завдання. ⠀