Кабінет психолога Академічного ліцею №2 Української міської ради

вівторок, 3 червня 2025 р.

Виклики підліткового віку

Бути поруч, коли дитина дорослішає: виклики підліткового віку

Підлітковий вік - зона турбулентності для всієї родини. У цей період психіка дитини перебудовується: змінюється тіло, мислення, ієрархія цінностей, формується нова система «Я».
Ще вчора - слухняна дитина, а сьогодні - ніби інша людина, яка знецінює, кидає виклики, протестує. Це не просто бунт. Це - природна частина психологічного дорослішання.

Основні завдання підліткового віку, з якими стикається майже кожна дитина:

Нові правила - потреба в перегляді «сімейного договору». Те, що працювало раніше, більше не підходить. Дитина потребує правил, які визнають її автономність, але водночас дають безпечні кордони.

Зустріч з реальністю
Через обмеження й розчарування формується здатність витримувати фрустрацію. Тому саме у цьому віці так гостро звучить тема справедливості.

Пошук нової ідентичності
Підліток шукає відповідь: хто я? Який я? До якої групи належу? Важливими стають однолітки, нові захоплення, ідеї, експерименти.

Сепарація від батьків - часто різка і болюча. Відокремитися легше через знецінення: «ти нічого не розумієш», «я не хочу бути таким, як ти». Це не прояв нелюбові до вас, це просто легший шлях сказати собі "я - це я, а не ваше продовження".

Потреба в наставнику - не в повчанні, а в дорослому, який не тисне, не панікує. А витримує, цікавиться, лишається поруч, надихає власним прикладом.

Освоєння особистого простору
Підліток хоче мати свої речі, територію, гроші й час - і, через помилки, вчитись цим розпоряджатися. Самостійність - не примха, а новий рівень розвитку.

Пошук смислів і цінностей
Часто - не схожих на батьківські. Приймати це складно, але критично важливо для дорослішання і вміння дослухатися до власних бажань.

Як бути батькам?

Бути надійною опорою. Підліток водночас хоче свободи й потребує здорових кордонів.

Дозволяти зростати, робити помилки, але не зникати. Сигнал: «Я поруч, коли ти потребуватимеш підтримки».

Дотримуватись меж - спокійно й послідовно. Підліток тестує їх не щоб зруйнувати, а щоб переконатись: світ тримається.

Залишатися в діалозі. Навіть після грюкання дверима сказати: «Ти можеш злитися. Нам потрібна пауза. Коли будеш готовий - поговоримо».

Шукати підтримку. Це нормально - не знати, як реагувати, втомлюватися, відчувати безсилля. Користуйтеся принципом "кисневої маски", як у літакові - подбайте про себе, щоб був ресурс дбати про близьких. Зверніться до психолога, якщо маєте потребу.

Підліток одночасно відштовхує вас і шукає опори.

Він хоче свободи - але потребує стабільності.

Критикує вас - але саме через вас утверджується.

Підлітковий вік - не шторм, який треба перечекати.
Це шлях, яким дитина йде до себе.
І те, як підліток його пройде, - багато в чому залежить від якості стосунків із дорослими поруч.

Знову про панічну атаку

Дитячий психолог

*Панічна атака (ПА) – це гостра реакція організму на емоцію страху*

Через прогрес страх як механізм самозахисту видозмінився та набув форм відомих нам як ПА. Звісно, ці стани зовсім не допомагають, а, навпаки, заважають нам функціонувати у світі.

Страхи в кожного з нас різні, симптоми ПА дуже схожі:

пришвидшення серцебиття

відчуття нестачі повітря

тремор

негативні думки, зокрема передчуття смерті

нудота, біль у грудній клітці, втрата свідомості

Цю вкрай неприємну симптоматику можна приборкати завдяки технікам першої психологічної самодопомоги. Використовуйте всі техніки одразу або поодинці. Добре поєднувати дихання з техніками на заземлення.

Дихання по квадрату: 4 секунди видихай, 4 секунди пауза, 4 секунди вдих, 4 секунди пауза. Обов'язково починай із видиху!

Правило 5: Назви 5 предметів, які бачиш довкола себе. Назви, якими є будь-які 4 предмети на дотик (відчуй та перелічи їхні характеристики). Назви 3 речі, які ти зараз чуєш. Назви, яким є запах будь-яких 2 предметів. Назви, яким є смак 1 предмету.

Коли немає світла (альтернатива): Обери 5 категорій предметів (до прикладу: музика, кіно, тварини, риби, їжа) і до цих категорій підбери 5 належних предметів чи істот (тварини: кенгуру, собака, кінь, лев, зебра).

Рахування в голові: 2+5=7; 7-3=4; 4×4=16; 16/2=8 і т. д.

Метелик: постав праву руку на ліву сторону грудної клітки, а ліву на праву (таким способом утворюючи з рук щось на зразок метелика). Легенько постукуй – почергово правою, потім лівою (або навпаки). Так 120 разів по 3 підходи. Також можна обійняти себе за плечі та погладжувати руки зверху донизу.

Сканування тіла: Починаємо з ніг. Відчуй пальці на ногах (затиснути та розтиснути їх), потім стопу і п'яту (перекачуйся з п'яти на стопу), гомілку, коліна, стегна, сідниці, таз, поперек, спину, пальці на руках, кисті, руку, плечі, шию, підборіддя, щелепу (тут обачно, зверни увагу на неї, якщо вона затиснена, то потрібно легенько зажати сильніше і тоді розслабити), язик, губи, все лице.

Важливо зрозуміти, що від панічної атаки ще ніхто не помер (всупереч передчуттю, яке зазвичай виникає під час ПА). ПА ніколи не викликає раптову смерть.

_Джерело: психологиня Вікторія Чекурак._

понеділок, 2 червня 2025 р.

Любов - це...

Джерело

Заспокоїти тривожну дитину

Дитячий психолог

ФРАЗИ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ ТРИВОЖНУ ДИТИНУ

1. «Що ти відчуваєш? Можеш намалювати це? »

Діти часто не можуть висловити свій стан в словах, і ця недосказанність робить її ще більш обтяжливою. За допомогою фарб або олівців дитина зможе не тільки висловити те, що її хвилює, але і поглянути на свою тривогу зі сторони, зробити її відчутною і трохи менш страшною.

2. «Я люблю тебе. Ти в безпеці"

Тривога змушує дитину відчувати себе беззахисною. Ваші слова про те, що ви поряд і вона в безпеці, особливо важливі в цій ситуації.

3. «Давай уявимо, що ми надуваємо повітряну кулю. Зроби глибокий вдох і дуй, поки я не порахую до п'яти »

Один з вірних способів впоратися з тривогою - вирівняти дихання. Але якщо ви запропонуєте дитині зробити глибокий вдох посеред панічної атаки, ви можете почути у відповідь: «Я не можу». Вам буде легше, якщо ви запропонуєте це в формі гри.

4. «Я хочу, щоб ти повторив за мною:« Я зможу ». Зроби це десять разів »

Цей спосіб використовують марафонські бігуни, щоб подолати «стіну» - почуття безсилля, яке виникає після подолання більшої частини дистанції, коли ресурси організму виявляються на межі.

5. «Чому ти так думаєш?»

Це питання допомагає дитині розкласти темний і лякаючий образ свого занепокоєння на більш прості і ясні деталі. Цей прийом особливо корисний для вже старших дітей, які вже здатні аналізувати свої думки і почуття.

6. «Ми разом! Нам ніхто не страшний »

Відчуття самотності і відокремленості - потужне джерело тривоги. Покажіть дитині, що в думках ви завжди будете з нею, навіть якщо фізично будете далеко.

7. «Якби твої переживання були монстрами (покемонами), як би вони виглядали?»

Надаючи переживанням конкретний образ, ми робимо їх більш конкретними і відчутними. Запропонуйте дитині вигадати своєму «сумуйчику» історію, поговорити з ним. Подумайте разом над тим, як відлякати його, або допомогти.

8. «Давай покладемо твою тривогу на полицю і займемося чимось. Якщо хочеш, потім ми знову візьмемо її »

Тривожні діти часто думають, що їх занепокоєння буде з ними весь час. Спроби переконати дитину не думати про свій стан приведуть до зворотного ефекту. Замість цього запропонуйте їй ненадовго відокремити себе від свого переживання, відійти і розглянути його з безпечної відстані. Це дуже дієва методика.

9. «Це почуття пройде. Давай влаштуємося зручніше і почекаємо »

Коли наше тіло знаходиться в зручному положенні, цей стан передається і розуму. Звичайна ковдра і плед можуть бути прекрасним «заспокійливим».

10. «Давай дізнаємося про це більше»

Тривога подібна темному підземеллю, в кожному кутку якого

ховається щось страшне. Дайте дитині досліджувати його, але будьте поруч. Задавайте їй питання, направляйте її. Ваша присутність допоможе їй усвідомити на власному досвіді, що «у страха очі великі».

11. «Давай порахуємо до десяти»

Ця проста техніка допомагає відволіктися від тривожних думок. Запропонуйте дитині порахувати що завгодно - годинники на руках у перехожих, зашторені вікна в будинку навпроти або родимки на руці.

12. «Закрий очі. Уяви ... »

Візуалізація - потужна техніка, яка використовується спортсменами для зменшення болю і хвилювання. Запропонуйте дитині пройтися по чарівному лісу з Володаря кілець, Хогвартсу або космічної станції. Запитуйте, що вона бачить, - спонукайте її фантазувати.

13. «Засічи дві хвилини і скажи мені, коли вони пройдуть»

Концентрація на часі також добре допомагає впоратися з тривогою. Спостерігаючи за рухом секундної стрілки, пісочного годинника або електронним таймером, дитина перестає концентруватися на своїх переживаннях.

14. «Мені теж іноді буває страшно / тривожно. Це не дуже й весело »

Емпатія - найсильніший засіб проти страху і почуття невизначеності. Ви також можете поділитися своїми власними спогадами і переживаннями з дитиною, розповісти, як ви переживали тривогу, як вчилися справлятися з нею.

15. «Давай запишемо на цьому аркуші все хороше, що приходить тобі в голову»

Тривога створює «коротке замикання» в областях мозку, відповідальних за логіку. Списки допомагають навести порядок в думках, а позитивні спогади надихають і додають сил.

16. «Скажи мені: що найгірше з того, що може трапитися?»

Мета цієї вправи - допомогти дитині більш усвідомлено уявити, чого вона боїться і чому. Обговоріть, які можуть бути наслідки, як можна відповісти на них. Замість жахливого образу майбутнього у дитини буде чітке уявлення про те, що трапиться щось неприємне, але таке, що можна виправити.

17. «Що написано в твоїй « уявній хмарі »?»

Якщо ваші діти читають комікси, вони знайомі з білими хмарками, в які художники поміщають слова героїв. Такий незвичайний спосіб міркування допомагає їм відсторонитися від своїх переживань і поспостерігати за своїм станом з безпечної відстані.

18. «Давай пограємо в суд - пошукаємо докази, що хвилюватися нема чого»

За допомогою цієї гри ви пропонує дитині самій вибудувати собі захист і відповісти на всі можливі випади «внутрішнього критика».

19. «Я тобою вже пишаюся»

Знаючи, що її зусилля вже винагороджені, дитина позбавляється від тяжкості перфекціонізму - джерела величезного стресу для більшості тривожних дітей.

20. «Давай сходимо на прогулянку»

Прогулянка на свіжому повітрі спалює надлишок енергії, підвищує м'язовий тонус і підіймає настрій. Якщо прямо зараз у вас немає часу на прогулянку, запропонуйте дитині пострибати на скакалці, поприсідати або просто потягнутися.

21. «Я знаю, це важко»

Визнайте, що ситуація серйозна і ваша дитина має повне право переживати. Так ви покажете їй, що поважаєте її почуття.

22. «Розкажи мені про це»

Промовляння своїх думок і почуттів допоможе дитині розібратися в них і знайти рішення. Вислухайте його уважно, не перебиваючи.

23. «Пам'ятаєш, як ти впоралася з ..?»

Нагадуючи дитині про її минулі успіхи, ви зміцнюєте її віру та впевненість у власних силах.

24. «Не можу посунути цю важку шафу. Допоможеш мені?"

Фізичне зусилля допомагає зняти напругу і випустити емоції.

25. «Давай вигадаємо інший кінець для цієї історії»

У дитини в голові вже склалася історія про те, що буде далі. І цей сценарій змушує її нервувати. Прийміть її версію, а потім запропонуйте подумати, як ще може закінчитися цю історію.

з Арт-Скриня корисностей