Кілька важливих фактів про підліткову депресію, які варто знати батькам і педагогам.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, психічні розлади є однією з провідних причин захворюваності та втрати працездатності серед підлітків, а суїцид залишається третьою за поширеністю причиною смерті серед молодих людей віком 15–29 років. У різних країнах світу протягом підліткового віку депресивні симптоми виявляють приблизно у 10–20 % підлітків. Водночас значна частина дітей ніколи не звертається по професійну допомогу, оскільки прояви депресії помилково сприймають як «лінощі», «поганий характер» або «звичайні підліткові проблеми». Одне з найбільших досліджень психічного здоров'я українських підлітків, проведене серед 8096 школярів, які проживають в Україні та за кордоном, показало, що 32 % підлітків мають ознаки помірної або тяжкої депресії, а майже 18 % - симптоми тривожних розладів. Майже 50 % українських підлітків повідомили про безпосередній досвід війни: обстріли, вимушене переселення, втрату дому або постійне перебування в умовах небезпеки. У дітей, які пережили такі події, ризик розвитку депресії виявився майже на 40 % вищим, ніж у тих, хто не мав подібного досвіду. Інше дослідження показало, що підлітки, які зазнали впливу війни ще з 2014 року, значно частіше мають виражені депресивні симптоми, тривогу та посттравматичні реакції. 
Важливо пам'ятати: депресія у підлітків далеко не завжди проявляється сльозами та пригніченим настроєм. Часто дорослі бачать лише:• дратівливість;
• агресію;
• різке падіння успішності;
• втрату інтересу до навчання;
• ізоляцію;
• байдужість;
• проблеми зі сном;
• постійну втому.
Саме тому фрази «це просто перехідний вік», «переросте» або «візьми себе в руки» можуть не лише не допомогти, а й посилити відчуття самотності.
Найважливіше, що можуть зробити дорослі, - помітити зміни, поставитися до них серйозно і дати підлітку зрозуміти:"Я бачу, що тобі важко. Ти не сам(а), і ми будемо шукати допомогу разом."
Важливо: не кожен сум, втома чи замкнутість означають депресію. Але якщо симптоми тривають понад два тижні, посилюються або заважають навчанню, спілкуванню та звичному життю, варто звернутися до психолога або психіатра.
