Зараз, коли більшість людей вимушено перебувають вдома, відносини між
членами сім'ї можуть стати більш напруженими. Це відбувається внаслідок
загальної тривоги і невизначеності, через втому від додаткового побутової
навантаження, від порушення кордонів і відсутності особистого простору і
вільного часу. І тільки від нас самих залежить, з якими втратами або
придбаннями ми опинимося, коли ситуація нормалізується.
Пропонуємо вам цікаву ідею російської психологині Людмили Петрановської про
темні та світлі кульки сімейного щастя.
Таємниця сімейного
щастя досить проста
Темні й світлі кульки
Сімейне життя складається з комунікацій - це слова, посмішки, прохання,
претензії, подарунки і так далі. Уявіть собі цей обмін комунікаціями так, ніби
ви кидаєте один одному кульки, світлі або темні.
⚪ Світлі - це посміхнутися, обійняти, накрити ковдрою, похвалити, сказати «я
тебе люблю», втішити.
⚫ А темні - закочувати очі, грюкати дверима, кричати, бити, кидати речі,
критикувати, лаяти, пред'являти претензії.
⚫⚪ На темне відповідаємо світлим
Проводилось масштабне дослідження на тему того, від чого залежить
задоволеність сімейним життям. Виявилося, сімейне щастя не залежить ні від віку
подружжя, ні від освіти, ні від грошей, ні від наявності дітей, а тільки від
того, який вид комунікації в сім'ї головний - «темний» або «світлий». Якщо конкретніше,
щаслива та родина, де на «темну» комунікацію відповідають «світлою» частіше,
ніж на «світлу» «темною».
Благополучні і неблагополучні сім'ї
Загляньте в неблагополучні родини і ви побачите, що більшість «кульок», які
літають в цій родині, - темні. Якщо з'явиться якась світла, то на неї у
відповідь найчастіше йде темна, а вже якщо темна з'явиться, то на неї відразу
три темних у відповідь. І навпаки, в благополучних сім'ях більшість кульок
світлі.
І якщо хтось приходить не в дусі і видає темну кульку, то сім'я збирає свій
ресурс і закидає його світлими кульками.
Приклад 1. Чоловік каже дружині: «Яка ти сьогодні гарна», а йому у
відповідь: «Та відвали ти, краще б гроші заробляв». ⚪Þ⚫
Приклад 2. Чоловік прийшов втомлений з роботи, роздратований, але йому у
відповідь кажуть щось заспокійливе. ⚫Þ⚪
Налагодження відносин в сім'ї - це стратегія
Тобто треба намагатися на негативну комунікацію відповідати світлою,
позитивною. Відповісти на світле світлим і вже тим більше на темне темним - це
нескладно. Ви повільно, довго і наполегливо видавлюєте світлою комунікацією
темну. Поступово, але щоб загальний рахунок був на користь світлої.
Тобто рецепт дуже простий - починайте кидатися білими «кульками». ⚪⚪⚪⚪⚪
У тому числі у відповідь на темні. Зробити людині приємне, обійняти.
Подбати, сказати щось хороше. Це не завжди буде виходити. Але рано чи пізно це
призведе до позитивних зрушень. Через якийсь час озираєтесь - а жити стало
краще! У якийсь момент ви помічаєте, що близькі відповідають вам тим же. Це
заразливо.
З дітьми вже років з 4-5 можна про це поговорити
Скажіть дітям, що ми самі вибираємо, які у нас будуть відносини, будуть у
нас світлі кульки літати або темні. Діти дуже легко цю гру підхоплюють і
починають самі себе контролювати, змінювати репліки. Це дуже зрозуміла для
дітей метафора. Навіть дитина-підліток, який весь наїжачився, якщо ви будете в
цьому послідовні, через якийсь час стане як мінімум менше кидатися темними. А з
часом і світлі в вашу сторону полетять.
Зі старшим поколінням це теж працює
Не забувайте давати батькам позитивний зв'язок, не сприймайте все, що вони
для вас роблять, як належне. Хоча наші дитячі образи і заважають нам це робити.
Так, іноді треба сказати щось неприємне, зробити зауваження.
Але подбайте про те, щоб на один негативний було три позитивних
повідомлення. ⚫Þ⚪⚪⚪ Не обов'язково словесних - це може бути просто посмішка або дотик.
Що робити, якщо на вас «наїжджають» або ображають?
Темні «кульки» бувають двох видів - інформація про нас і інформація про
людину. Якщо вам хтось говорить образливі речі - швидше за все це не про вас
взагалі, це про нього. Він на вас ображений і хоче це показати. Може, у нього
просто зуб болить. Реакція на це може бути різною. Якщо це ваш близька людина,
ви можете поспівчувати у відповідь, тому що розумієте, що їй погано. Якщо не
дуже близька - можете припинити цю комунікацію, тому що ви не зобов'язані це
слухати.
Інший вид «наїзду» - коли ви дійсно «накосячили». Голосно репетували або
обіцяли щось зробити, але не зробили і так далі. Тоді ця інформація про вас, і
ви як ніхто в цьому світі зацікавлені в тому, щоб цю інформацію отримати і
обробити. Тобто треба вирішити, це кулька якого роду - про нього або про мене?
Якщо про мене - спасибі за зворотній зв'язок. Якщо про нього - тут за
обставинами.
Якщо Ви відчуваєте тривогу і хочете знизити її рівень можна переглянути
запис вебінару сімейного психолога-консультанта Ольги Гаравець.
Ви знайдете багато простих, доступних, а головне працюючих технік.
Якщо Вас жахає вірогідність захворіти раджу прочитати допис психолога-консультанта
Світлани Ройз. Наводжу його без перекладу.
"Болеть не стыдно. Со знакомой вчера разбирались с ее паникой при любой информации о вирусе. Попросила ее "рядом со мной" записывать, чего именно она боится. И что именно она делает или может сделать по каждому записанному пункту. Чтоб или подстраховаться, или повлиять на ситуацию. И вот, что оказалось - самый большой ее страх - не заболеть, не перенести болезнь, а "как к ней будут относиться знакомые, соседи, сотрудники. Что произойдет, если узнают, что я больна". Я ее спросила - скажите, а как бы вы отнеслись к заболевшему соседу?
- испугалась бы. Разозлилась... Но вы же понимаете,что это от страха. Заперлась бы дома. Потом бы было стыдно.
- а как позаботились бы о себе?
- потом, когда прошла первая паника, делала бы то же, что и сейчас делаю. Мыла руки, носила бы маску, сидела бы дома. А вы?
- Я бы испугалась. Потом бы из-за закрытой двери взяла бы телефон соседа и просила ко мне обращаться, если нужна помощь или любая поддержка.
Болеть не стыдно. Страшно. Очень страшно, учитывая все нынешние вводные. Но не стыдно. Стыдно ничего не делать, чтоб не заболеть и быть проводником болезни. Болеть - нормально. При всех гигиенических требованиях и нормах - это все же - иммунная лотерея. Любая болезнь не делает нас хуже или лучше. А любая симптоматика только усугубляется чувством вины и страхом.
Страшно жить в обществе, в котором не можешь позволить себе уязвимость. Знаете, какой самый страшный страх и детей, и взрослых? - доверить кому-то свой страх и быть не принятым, высмеянным, отвергнутым. Невозможно жить все время, создавая иллюзию исключительности, суперсилы и сверхконтроля. На это уходит слишком много ресурсов.
Я мечтаю об обществе , где - эмпатия - деятельная забота и сочувствие по отношению к тем, кому плохо - естественна. Это ведь про общество "взрослых" людей. Да, к сожалению, сложно быть сочувствующим и понимающим, когда страшно. И много неизвестных.
Я попросила эту женщину написать список из людей, мнение которых для нее важно. И подумать, проанализировать, как ей кажется, они бы отнеслись к болезни. И как вообще из того, что ей известно - они реагируют на сложную информацию... Мы с ней говорили о том, насколько вообще она уязвима к критике, к агрессии... И думали о том, о чем, возможно, нужно позаботиться в случае заражения.
Она спросила меня: А вы боитесь заболеть?
- Да. Боюсь. Ещё больше - я боюсь заразить тех, кто сейчас рядом. Поэтому мой карантин строже, чем можно себе даже представить.
И я точно знаю, что те, кто мне действительно дорог - точно испугаются, возможно, на время даже эмоционально дистанцируются, но точно не будут меня осуждать. Будут поддерживать.
Это же маркер - кто может выдержать напряжение и находится с нами "рядом", когда сложно...
Болеть не стыдно!!! Страшно заболеть и бояться просить о помощи или хотя бы рассчитывать на поддержку и сочувствие.
Но мы же, правда, взрослые, и сможем пройти "коронавирусный" тест на зрелость и эмпатию?"
Як захистити стосунки у шлюбі під час каррантину? Це
тут.
Про взаємостосунки з власними батьками на карантині, якщо ви мешкаєте усі разом, читайте у
пості Світлани Ройз.
Також поміркуйте над наступним
Карантин з холодною головою і чому сердитися - це
нормально.
Хвилюйтеся спокійно:)
