Центр адаптаційної психосоціальної підтримки для ветеранів

 Сергій Дмитрієв

Друзі, маю для вас добру новину.

«Будинок героя» вже приймає людей.

Це центр адаптаційної психосоціальної підтримки для ветеранів, які потребують часу, безпечного простору і фахового супроводу після госпітального етапу, одиноких ветеранів, ветеранів що втратили житло і потребують підтримки для повернення до більш стабільного життя.

Тут можна отримати тимчасове проживання, психосоціальну підтримку, допомогу в побутовій адаптації, супровід у питаннях документів, статусів, пільг та інших важливих життєвих рішень. Також у «Будинку героя» працює денний кабінет послуг для ветеранів, ветеранок і членів їхніх родин.

Наші двері відкриті.

Якщо ви знаєте людину, якій це може бути потрібним, будь ласка, поширте цю інформацію. Якщо допомога потрібна вам або вашим близьким — заповнюйте форму що в першому коментарі.

Також прошу вас поширити цю інформацію. Іноді саме одне вчасне поширення допомагає людині знайти потрібні двері.

Будинок героя

Сергій Дмитрієв - голова правління у Eleos-Ukraine, капелан

«Тиха допомога»: як підтримати дитину непомітно для класу (для колег-педагогів)

 Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" Нікопольської міської ради

 

Юлия Дьяконенко ·

«Тиха допомога»: як підтримати дитину непомітно для класу

Не кожна дитина може сказати: «Мені важко». І не кожній комфортно, коли дорослий допомагає голосно, привертаючи увагу всього класу.

Особливо це стосується дітей з РАС, РДУГ, підвищенною тривожністю, труднощами навчання, мовлення, сенсорними особливостями чи емоційною вразливістю. Для них навіть звичайне зауваження може звучати дуже болісно.

Фрази на кшталт:
— «Ти знову не слухаєш?»
— «Ну всі вже зробили!»
— «Скільки можна пояснювати?» часто не мотивують. Вони викликають сором, напругу і страх помилитися ще більше. Іноді після таких слів дитина перестає піднімати руку, починає уникати завдань або взагалі «завмирає» на уроці.

Але хороша новина в тому, що підтримувати дитину можна дуже тихо. Так, що вона відчує опору, а клас навіть не помітить.

Що таке «тиха допомога»?

Це маленькі, непомітні для інших дії дорослого, які:
 не акцентують увагу на труднощах дитини;
 зберігають її гідність;
 допомагають впоратися із завданням або емоціями;
 знижують тривогу;
 дають відчуття: «Я не сам. Мені допоможуть спокійно».

Насправді така підтримка не потребує складних методик чи окремого уроку. Часто це кілька простих речей — тон голосу, жест, коротка підказка або правильно підібрані слова.

Простий приклад: у класі хлопчик повільно пише. Поки інші вже закінчили роботу, він починає нервувати, стискає олівець, озирається на однокласників.

Учитель не каже при всіх: «Швидше!» або «Знову відстаєш».

Натомість тихо підходить і говорить: «Зроби тільки перші два рядки» або

«Почни з першого прикладу. Решту доробимо разом».

І дитина вже не «невстигаюча». Вона має конкретний, посильний крок. Напруга зменшується, і з’являється шанс успішно завершити роботу.

Ще одна ситуація: дівчинка з тривожністю боїться відповідати біля дошки. Коли її викликають, вона мовчить, хоча знає матеріал.

Учитель не говорить: «Ну давай, не мовчи!»

А пропонує інший варіант: «Можеш показати відповідь у зошиті» або
«Хочеш відповісти мені тихо?»

Для когось це дрібниця. А для дитини — можливість не пережити публічний стрес.

Інші приклади «тихої допомоги»

Домовлений жест
Наприклад, учитель легко торкається парти або кладе руку на край столу — це означає: «Поверни увагу до завдання». Без зауважень перед класом.

Для дитини з РДУГ це працює значно краще, ніж фраза через весь клас:
«Не крутись!», «Сядь нормально!»

Картка-пауза
У деяких дітей перевтома накопичується дуже швидко. Вони можуть ставати дратівливими, плакати або взагалі відмовлятися працювати.

Домовлена картка або знак допомагає дитині без слів повідомити:
«Мені потрібна хвилина спокою».

Наприклад, дитина може:
— попити води;
— кілька хвилин посидіти тихо;
— виконати коротку сенсорну вправу;
— просто глибоко подихати.

І це часто допомагає уникнути зриву чи істерики.

Коротка інструкція замість довгих пояснень
Не: «Скільки разів можна повторювати?!»

А: «Відкрий зошит», «Запиши дату», «Тепер перший рядок».

Коли дитина тривожиться або перевтомлена, довгі пояснення можуть просто «не заходити». Короткі кроки допомагають мозку не перевантажуватися.

Непомітна допомога з організацією
Деяким дітям складно самостійно знайти потрібну сторінку, зрозуміти, де починати писати, або втримати послідовність дій.

Що може допомогти:
 підкреслений рядок;
 кольорова позначка;
 закладка у підручнику;
 готовий зразок на парті;
 список дій маленькими пунктами.

Наприклад:
- відкрий зошит;
- запиши дату;
- Виконай 2 завдання.

Такі дрібниці значно знижують напругу.

Допомога без слів
Іноді дитина вже настільки виснажена, що будь-яке звернення викликає сльози або роздратування.

Тоді працюють дуже прості речі:
— тихо посунути ближче потрібний олівець;
— допомогти відкрити підручник;
— покласти на парту візуальну підказку;
— просто спокійно побути поруч.

Право не відповідати одразу
Є діти, яким потрібно більше часу на обробку інформації.

Коли дорослий після питання одразу каже: «Ну? Швидше!» дитина губиться ще більше.

Натомість можна сказати: «Я дам тобі хвилинку подумати» або «Відповіси трохи пізніше».

І дуже часто через кілька хвилин дитина вже готова говорити.

Чому це важливо?

Бо дитина запам’ятовує не лише математику чи читання.
Вона запам’ятовує відчуття поруч із дорослими.

Чи було їй соромно.
Чи безпечно помилятися.
Чи можна просити допомогу.
Чи приймають її навіть тоді, коли щось не виходить.

Ми часто бачимо: дитина починає розкриватися не тоді, коли від неї «вимагають більше», а тоді, коли поруч з’являється спокійний дорослий, який підтримує без осуду.

Іноді саме «тиха допомога» стає тією опорою, завдяки якій дитина:
- починає вірити у себе;
- менше боїться помилок;
- наважується пробувати;
- поступово стає самостійнішою.

Підтримка не завжди має бути гучною, щоб бути важливою.

Мова підтримки вдома

 Для: батьків. Мова підтримки вдома → 7 фраз + шаблон повідомлення за 2 хв (картка A4).

Коли дитині важко (втома, напруга, зміни), слова можуть або “підсилити бурю”, або повернути опору. Я зібрала просту шпаргалку:

❗️формула 3 кроки: що помічаємо → що допоможе → 1 крок на тиждень

❗️7 готових фраз для розмови/повідомлень

❗️шаблон повідомлення

❗️міні-правила, щоб не скотитися в “ярлики”

Як використовувати (60 секунд):

Оберіть 1 фразу з картки під вашу ситуацію.

Додайте 1 маленьку дію на 7 днів (сон/рутина/короткі прохання/пауза).

Напишіть/скажіть і домовтесь: “через тиждень звіримось, що стало легше”.

Джерело

Як допомогти дітям повернутися до школи без стресу

 Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби

Ірина Павлівська 

Шановні колеги!

ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ШКОЛИ БЕЗ СТРЕСУ

 Літо поступово добігає кінця, і новий навчальний рік почнеться зовсім скоро. Для багатьох дітей повернення до закладу освіти може бути складним, сумним і стресовим, адже після кількох місяців відпочинку почати навчання одразу не завжди легко.

 Повернення до закладу освіти після літніх канікул є непростим процесом для більшості дітей. Допомога дитині повернутися до школи з позитивними емоціями має надзвичайне значення, адже саме емоційний стан впливає на:

навчальну мотивацію – дитина охочіше відвідує школу, якщо відчуває себе комфортно;
психологічне здоров’я – зниження тривожності та страхів сприяє формуванню впевненості у власних силах;
міжособистісні стосунки – позитивний настрій допомагає легше будувати дружні зв’язки та взаємодіяти;
успішність адаптації – позитивний досвід перших днів у школі зумовлює подальше ставлення дитини до навчання.

Важливо, щоб цей етап був пов’язаний не зі стресом і тривогою, а з відчуттям радості, підтримки та безпеки.

Пропонуємо кілька порад, які допоможуть дітям повернутися до школи з позитивними емоціями.

 З повагою колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти.