Психологічний центр "Перетворення"
Самопідривні патерни: чому ми самі ставимо собі палки в колеса?
Іноді найбільша перешкода на шляху до змін — не обставини, не інші люди і навіть не брак можливостей.
А наші власні, давно знайомі сценарії.
Ми можемо щиро хотіти кращих стосунків, нової роботи, внутрішнього спокою чи розвитку — і водночас несвідомо робити кроки, які віддаляють нас від цього.
Це і є самопідривні патерни — способи поведінки, які колись допомагали вижити, але сьогодні заважають жити.
Звідки вони беруться?
Часто їхні корені — у ранньому досвіді.
Психіка запам'ятовує не лише події, а й висновки, які ми з них зробили:
«Я недостатньо хороший.»
«Мене можуть відкинути.»
«Краще не ризикувати.»
«Якщо я розслаблюся — стане боляче.»
Як це проявляється у дорослому житті?
Найскладніше те, що ці реакції часто відбуваються автоматично.
Мозок обирає не те, що робить нас щасливими, а те, що здається знайомим і передбачуваним.
Навіть якщо це боляче.
Що може допомогти?
Психотерапія не «ремонтує» людину.
Вона допомагає побачити, що з вами все не так не сталося — ви просто довго жили за правилами, які колись були необхідні.
Це старий спосіб виживання.
А старі сценарії можна переписувати.
Іноді саме з цього починається нова історія — без постійної внутрішньої боротьби, з більшою довірою до себе та правом жити не «всупереч», а для себе.
Психологічний центр «Перетворення»
Немає коментарів:
Дописати коментар