Інклюзивно-ресурсний центр # 6 Печерського району м.Києва
Консультують фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва
ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ З ООПСпілкування з дитиною з особливими освітніми потребами (ООП) потребує терпіння, прийняття та врахування її індивідуальних особливостей.
Для однієї дитини важливо почути коротку й чітку інструкцію, іншій необхідно більше часу для відповіді, а комусь легше зрозуміти інформацію через картинку, жест, предмет або приклад.
Основні правила ефективного спілкування1. Будьте поруч і встановіть контакт
Перед тим як звернутися до дитини, переконайтеся, що вона вас чує та бачить. Назвіть її ім’я, говоріть спокійним голосом.
2. Використовуйте прості та зрозумілі фрази
Одна інструкція — одна дія.
Замість: «Прибери іграшки, помий руки та сідай їсти» — краще:
«Спочатку прибери іграшки».Після виконання — наступна інструкція.
3. Давайте дитині час на відповідь
Дитині з ООП може знадобитися більше часу, щоб зрозуміти звернення, обробити інформацію та сформулювати відповідь.
Не поспішайте повторювати запитання або відповідати замість неї.
Пауза — це не мовчання, а час для обробки інформації.4. Підкріплюйте слова візуально
Використовуйте картинки, піктограми, предмети, жести, схеми або фотографії. Візуальна підтримка допомагає краще зрозуміти послідовність дій і правила.
5. Не вимагайте обов’язкового зорового контакту
Дитина може слухати вас, не дивлячись в очі. Відсутність зорового контакту не означає, що вона вас не чує або не розуміє.
6. Перевіряйте розуміння
Не запитуйте лише: «Ти зрозумів/зрозуміла?»
Краще попросити показати або виконати те, про що йшлося:
«Покажи, що потрібно зробити спочатку».7. Приймайте різні способи комунікації
Дитина може спілкуватися словами, жестами, мімікою, картинками, жестовою мовою або за допомогою альтернативної та додаткової комунікації (АДК).
Мета комунікації — не змусити дитину говорити, а допомогти їй висловити свої потреби, думки та почуття.
Як говорити про емоціїДопомагайте дитині називати те, що вона відчуває:
— «Ти зараз засмучений».
— «Я бачу, що тобі важко».
— «Ти розсердився, тому що гра закінчилася».
— «Давай подумаємо, що може тобі допомогти».
Не варто знецінювати переживання словами:
«Не плач». «Це дрібниці». «Ти вже великий/велика, щоб так поводитися».Краще:
«Я бачу, що тобі зараз важко». «Ти можеш засмучуватися». «Я поруч і допоможу тобі».
Якщо дитина не виконує інструкціюНе поспішайте робити висновок, що дитина «не хоче».
Причиною може бути:
- дитина не зрозуміла інструкцію;
- інструкція занадто складна;
- потрібен додатковий час;
- дитина втомилася або перевантажена;
- навколо забагато подразників;
- завдання не відповідає її актуальним можливостям.
Спробуйте спростити завдання, розділити його на кроки, показати приклад або використати візуальну підказку.
Чого варто уникати крику та погроз; надмірної кількості запитань; довгих пояснень; порівняння з іншими дітьми; примусу до відповіді; вимоги «подивись мені в очі»; покарання за особливості комунікації.
Пам’ятайтеЕфективне спілкування — це не лише коли дитина розуміє дорослого. Це коли дорослий також намагається зрозуміти дитину.
Давайте дитині можливість: 
висловлювати свої потреби;
висловлювати свої потреби; ставити запитання; відмовлятися; робити вибір; просити про допомогу; помилятися; використовувати зручний для неї спосіб комунікації.Прийняття, терпіння та повага до індивідуального темпу дитини — основа безпечного й ефективного спілкування.
