вівторок, 25 квітня 2023 р.

Сонячне світло для підтримки психічного здоров'я

 Хаб стійкості 

☀️ Дивитись на ранкове сонячне світло можна сміливо включити в топ найкращих дій, які підтримують психічне та фізичне здоров’я і продуктивність.
Поряд з цим динаміка сучасного життя перевертає все з ніг на голову: вдень ми страждаємо від нестачі світла (осідаємо на робочому місці, по місту пересуваємось у транспорті), а ввечері та вночі – від надлишку світла (світлове забруднення на вулицях, яскраві екрани моніторів і телефонів).
🌻 Як не проґавити можливості цього природного "життєдайного засобу" і застосувати у відповідний час – читайте поради Анастасія Ніжнік нижче 😊
☀️ Споглядання сонячного світла в перші години після пробудження (навіть у хмарний день) позитивно впливає на нашу імунну систему, метаболізм і здатність зосереджуватися впродовж дня, а також готує тіло до сну пізніше цієї ночі.
☀️ Ранкове сонячне світло допомагає регулювати наш «циркадний годинник» — механізм організму, який передбачає, коли потрібно прокидатися і лягати спати, та керує іншими біологічними процесами, такими як голод і температура тіла.
☀️ У сонячний ранок виходьте на вулицю на 5-10 хвилин. Звісно, можна і більше, якщо маєте можливість (окрім того можна використовувати час на вулиці, щоб займатися спортом, гуляти, з’їсти легкий сніданок або вести щоденник під сонячним світлом).
🌤 Навіть у похмурі дні сонячного світла достатньо, щоб давати позитивний ефект, хіба потрібно збільшити час перебування на вулиці до 15-20 хвилин щонайменше.
Якщо ж ви прокидаєтесь тоді, коли на вулиці ще темно або якщо погода не дозволяє вийти на вулицю — увімкніть якомога більше яскравого штучного освітлення в приміщенні та виходьте на вулицю, щойно зійде сонце.
🌈 Вранішнє світло покращує роботу мозку. Є ряд досліджень, що підтверджують його ефективність при депресії, біполярному та тривожних розладах.
☝️ Примітка: через сонцезахисні окуляри, під полями капелюха чи засклене вікно "магія" не спрацює – світло повинно потрапляти на сітківку очей.
☀️🌙 У передвечірній час гарно, якщо ви знову вийдете на вулицю – бодай не на довго. Коли сонце знаходиться низько в небі, жовті та помаранчеві довжини хвиль проходять навіть якщо похмуро. Таке світло є “другою звіркою” для циркадного годинника – дає сигнал, що вже вечір і час почати процес підготовки до сну цієї ночі 🌟🌙

понеділок, 24 квітня 2023 р.

ТЕХНІКИ ПРИ ДУШЕВНІЙ БОЛІ

 ТЕХНІКИ ПРИ ДУШЕВНІЙ БОЛІ 

Зважаючи на те, що душевний біль це завжди  складний та особистий досвід, у цьому пості ми хочемо запропонувати  розглянути кілька корисних практик, які можуть допомогти вам зняти напругу та стрес, зосередитися на позитивних емоціях та  покращити свій настрій.  

1. Заведіть  свій щоденник , де  спробуйте записувати свої думки та емоції кожного дня , це допоможе вам зрозуміти їх і відчувати зв'язок з ними. Пам`ятайте❗️Тільки ви контролюєте власне життя, і тільки ви вирішуєте як реагувати на все , що відбувається з вами. 

2. Навчіться дихати правильно, практикуйте медитацію🧘🏻‍♀️. Дихання теж може впливати на наш настрій та фізичний стан організму, тому це  простий спосіб зняти напругу і стрес. Сядьте  в зручному положенні, закрийте очі та зосередьтеся на своєму диханні. Спробуйте збільшувати тривалість вдиху та видиху і зосередитися на тому, як повітря входить і виходить з вашого організму. 

3. Дозвольте собі відпочити☘️☀️. Якщо є можливість частіше гуляйте на свіжому повітрі, читайте книги у парку, влаштуйте пікнік на природі або просто сідайте та вдихайте свіжий  потік повітря. Спробуйте віднайти цей спокій та гармонію в навколишньому світі. 

4. Ні для кого не секрет , що займання спортом  виробляє ендорфіни, які допомагають відволіктись від негативних думок та емоцій,  а також зменшити рівень стресу та тривоги. Шукайте свій улюблений вид спорту,  від якого ви будете отримувати задоволення і займайтесь ним . 

5. Навчіться просити про допомогу, якщо це необхідно, не бійтеся ділитись власними переживаннями, розмовляйте з кимось. Інколи просте спілкування з близькою людиною може допомогти зняти душевний біль. Якщо такої людини не знайшлось , а душевний біль стає надто важким, зверніться за допомогою до фахівця в галузі психотерапії та психології. Вони можуть допомогти вам зрозуміти ваші емоції та дати інструменти, які допоможуть вам подолати біль. 

Незалежно від того, який досвід душевного болю у вас є, надіємося, що ці техніки допоможуть вам знайти спокій і комфорт у вашому житті.❤️


Автор: Іра Правосудович

Джерело

Конфліктологія

 Як навчитися домовлятися, коли конфлікт неминучий

Конфлікт – це не смерч і не хаос, а структуроване явище. Досить передбачуване і кероване. В міжособистісному конфлікті не може бути переможця.
Але й уникати конфлікту, час якого настав, теж небезпечно. Тому вміти конфліктувати – це мистецтво, якому варто вчитися. Не уникати суперечки, не нападати і не захищатися, а поводитися в конфлікті психологічно грамотно.
🔸Правило 1. Дайте опоненту висловитися, не перебиваючи його при цьому. Іноді для вирішення конфлікту цього буває достатньо.
🔸Правило 2. Показуйте опоненту щирий інтерес до того, що він каже. Не в суперечках народжується істина, а в дискусіях. А для цього потрібно дозволити людині висловити свою позицію.
🔸Правило 3. Завжди залишайте можливість опоненту зберегти обличчя. Навіть якщо він на всі 100% помиляється, ніколи не вказуйте на це прямо.
🔸Правило 4. Демонструйте повагу до опонента. Для цього достатньо стежити за своїми інтонаціями та не допускати жодних різких висловлювань.
🔸Правило 5. Залишайтеся відкритим і чесним. Натяки та недомовки лише посилюють конфлікт.
🔸Правило 6. Не шукайте винних. Звинувачення на адресу опонента – це найкращий спосіб влаштувати затяжний конфлікт без шансу його вирішити.
🔸Правило 7. Допускайте, що і ви можете бути неправі. Визнайте це щиро, якщо аргументи опонента розумні й очевидні. Зробити це буває найтяжче, але людина, яка вміє просити вибачення, – сильна людина.
Автор Оксана Ткач

11 фраз, які можуть травмувати дитину

 Дитячий психолог

«У тебе нічого не вийде»: 11 фраз, які можуть травмувати дитину
Займи себе чимось, не заважай мені
Батьки, які так говорять, зазвичай втомлені та потребують відпочинку. Але формулювати свою думку саме так не можна: це демонстрація того, що справа мами чи тата важливіша за те, що відчуває і потребує дитина.
Якщо постійно ігнорувати прохання дітей – вони почнуть сумніватись у своїй цінності, будуть думати, що мають заслужити увагу батьків.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Я втомилась і хочу трохи відпочити. Пограймося за півгодини

Будеш погано поводитись – тебе забере поліція
Це відверте залякування, яке акцентує на неповноцінності дитини. Ніби з нею щось не гаразд і батьки не впораються: це може зробити лише поліція або хтось інший.
Зрештою, діти згодом зрозуміють, що в поліцію їх ніхто не здасть і це обман. Дитина може почати знецінювати усе, що кажуть батьки: бо в їхніх словах немає наслідків. Також перестати слухатись і припинити їм довіряти.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Я серджусь, коли бачу неповагу або порушення наших правил

Не плач, ти вже дорослий!
Плач – це такий соціальний сигнал тривоги, що «мені потрібна допомога». Ігнорувати або забороняти плакати дитині не можна. Як і не варто говорити їй, що вона доросла: це неправда – дорослі ж плачуть.
Щоб дитина заспокоїлась, потрібно створити умови, у яких вона заспокоїться. А це відповідальність батьків.
Якщо дитина плаче, потрібно, щоб дорослий прийняв її сльози та показав співчуття. Обов’язково питати про те, як ви можете допомогти і в чому причина сліз, якщо вона неочевидна. Не треба нервувати, кричати на дитину чи щось забороняти.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Розкажи мені, що сталось і чому ти плачеш. Я можу допомогти?

Чому ти не такий хороший, як (хтось)
Дитину можна порівнювати лише із її минулими успіхами. Наприклад: «Вчора ти так добре поводився, а сьогодні – ні. Я засмучена». Фраза «Чому ти не такий» – це приниження гідності. Ці слова не дозволяють дитині рости та закріплять у її свідомості, що вона справді не така, як інші.
Це може призвести до того, що дитина скаже: «Навіщо мені старатись, я все одно не така хороша». І в дорослому віці, наприклад, піти на злочин або інші протиправні дії. Або навпаки – не відчувати себе вартою гідного ставлення чи взагалі доброго життя.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Ти вже багато вмієш, але багато чого можеш навчитися – не зупиняйся

Ми усе для тебе робимо, а ти невдячний!
Ця фраза змушує дитину відчувати тягар за те, що вона народилась. Тобто батьки роблять її винною за те, що вирішили її народити.
Дитина усе це проковтує, сприймає за правду і починає почуватися винною, навіть коли просто вчасно не помила посуд. Це вічне почуття провини не дозволить повноцінно реалізувати себе у кар’єрі: буде звичка відчувати вину за успіх. Людина звикає, що нічого не буває просто так – за все треба платити.
Ці слова говорять: «Ми тебе народили, скажи «дякую». Якщо ця фраза з’являється, то є сигналом для батьків: варто подумати, чи справді ми робимо для дитини усе те, що їй потрібно. Це індикатор того, що зв’язок між дитиною та батьками втрачений.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Я хотіла тебе потішити, і мені сумно, що це не вдалось. Що я можу зробити для тебе?

Мене не хвилює, що ти хочеш. Роби те, що кажу
Такі слова вчать дитину не мати права відчувати те, що вона відчуває. Вчать мовчати, коли їм боляче або коли відчувають дискомфорт, адже розуміють, що їхня думка не важлива. У дорослому віці це може призвести до того, що людина починає служити іншим: адже її життя та емоції нікого не хвилюють.
Іноді дитині не треба давати вибору, наприклад, у питанні йти чи не йти до школи. Просто це треба правильно сформулювати, без агресії та звинувачень.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Я розумію, що ти не хочеш цього робити. Але для мене дуже важливо, щоб ти це виконав, тому що...

Як же ти мені набрид
Ця фраза принизлива для дитини і означає, що батьки не сприймають її повністю. Повністю набриднути дитина не може, дратує лише якась певна її дія, про яку варто говорити. Наприклад: «Я втомилась від того, що ти постійно робиш це неправильно», але без зайвої агресії та докорів.
Слова «ти мені набрид» – правдиві, але насправді проблема не у дитини, а в батьків – вони просто втомились.
ЯК ЗАМІНИТИ:
У мене зараз немає сил на спілкування із тобою, потрібно відпочити

Не рухай – розіб’єш, не чіпай – поламаєш
Якщо батьки занадто часто це повторюватимуть, діти стають дуже невпевненими у собі та скутими, бояться будь-що сказати чи зрушити з місця. Їх ображатимуть чи навіть битимуть у школі – вони нічого не зроблять, бо є установка, що не здатні взагалі щось робити.
Якщо йдеться про «не чіпай нічого» у музеї чи у гостях, то це варто пояснити напередодні й домовитись із дитиною: не рухай цього, бо воно може розбитись. Але ніяк не «ти розіб’єш». Тобто пояснити дитині, що проблема не в ній, а у самому предметі – він може легко розбитись. Так їй не буде здаватись, що предмет важливіший за неї.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Обережно із вазою: мені важливо, щоб вона була цілою

Я тебе зараз вдарю!
Ця конкретна фраза означає емоційне насилля над дитиною з натяком на фізичне насилля. Дитина втрачає почуття безпеки – базової умови для її розвитку. Це дуже складно для дитини, бо батьки із позиції захисника переходять у позицію агресора. У майбутньому вона може справді потребувати допомоги, але до батьків звертатись не буде.
Насильство чи погрози вчинити його – це сильна травма для дитини. У такі моменти вона відчуває свою безпорадність, бо ніяк не може захиститись.
Побиття у дитинстві привчає до фізичного насильства: дитина розуміє, що воно можливе і що його можна вчиняти за якихось певних умов. У майбутньому вона шукатиме собі такі стосунки, де прояв любові буде пов’язаний із насиллям, або сама стане агресором.
Насильство впливає на усе життя людини, на її здоров’я і на стосунки з іншими людьми. Навіть погроза побиття для дитини – це дуже сильний стрес. Замінити цю фразу можна: «Я дуже розізлилась на цей вчинок. Так робити не можна ніколи!».
ЯК ЗАМІНИТИ:
Я такий злий на тебе ( на мою думку краще: я дуже злюсь, коли ... (бачу/чую, що...)

Як тобі не соромно!
Це фраза-маніпуляція, яка має викликати почуття провини. Дитина інтерпретує ці слова так «інші люди важливіші за мене». Вона звикає до того, що з нею щось не так, що вона невдаха і не може виконати очікування батьків.
Доросла людина з такою травмою більше переживає за почуття інших, ніж за свої. Це призводить до хронічного почуття провини, навіть якщо винен хтось інший. Наприклад: «Я не буду писати скаргу, бо мені соромно».
Сором – деструктивне, токсичне почуття, яке може руйнувати дитячу психіку. Варто розуміти, що, коли дитина робить щось не так – це не тому, що вона хоче зробити неприємно батькам. А тому, що не вміє справлятись зі своїми бажаннями та емоціями – і допомогти впоратись із цим мають батьки.
ЯК ЗАМІНИТИ:
Мені неприємно, коли ти так поводишся

У тебе нічого не вийде
Дитина може зрозуміти ці слова так: батьки не сприймають її такою, якою вона є. Вона виростає гіперневпевненою у собі, постійно усього соромиться, не може достатньо реалізувати всі свої навички.
Такі діти не вміють ставити собі мету та досягати її, бо у їхній свідомості це приречено на невдачу. Вони не бачать майбутнього і тому дуже часто бояться рухатись уперед.
Такі діти можуть легко ставати алко чи наркотично залежними, бо у безвиході: «Я зараз приречений терпіти усе, бо майбутнього у мене немає».
ЯК ЗАМІНИТИ:
Спробуймо ще раз! Ти обов'язково зрозумієш, як це зробити

ЩО ВАРТО ГОВОРИТИ ДИТИНІ
Я люблю тебе просто тому, що ти є.
Я люблю тебе, навіть коли ти злишся (сумуєш)
Я вірю, що у тебе все вдасться. Спробуй ще.
© ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА, СВІТЛАНА ПАНІНА, ОЛЬГА КОЛЕСНІКОВА-ЧМЕЛЬ
Джерело: http://surl.li/gmrks

пʼятниця, 21 квітня 2023 р.

Тиждень психології

 Розвінчуємо міфи

МІФ: Психолог вирішує за людей їхні проблеми.

Аж ніяк. Психолог лише створює такі умови, при яких людина сама виявляється здатною вирішити свою проблему. Сюди ж варто додати, що психолог працює тільки з людиною, яка особисто звернулася за допомогою. І допомогти він може тільки в тому випадку, коли клієнт готовий до зміни себе, а не навколишнього світу. Психолог не відповідає на прохання типу: «Допоможіть вивести мого чоловіка на чисту воду»; «Що мені зробити, щоб дочка перестала зустрічатися з тим хуліганом»; «Зробіть так, щоб шеф підвищив мені зарплату» і т.д. Тут як в анекдоті:

– Раніше я дуже переживав із приводу свого великого носа й ластовиння. – А тепер що, сходив до пластичного хірурга й зробив операцію? – Ні, сходив до психолога – і перестав через це переживати.

Не треба операцій. Спробуйте змінити себе.

МІФ: Психолог бачить людей наскрізь.

Існує думка, що якщо людина – психолог, вона відає ледве не всі таємниці буття, людської природи і здатний ледь не пророкувати майбутнє. Це занадто перебільшений погляд на речі. Насправді, психолог здатний у деякій мірі прогнозувати можливі дії тієї або іншої людини в тій або іншій ситуації. Для цього потрібні більш або менш цілеспрямовані зусилля: визначення особливостей темпераменту й характеру людини, аналіз ситуації, у якій ця людина перебуває, події чи ситуації минулого й т.д.

МІФ: Психолог володіє надзвичайними здібностями.

Ясновидство, відкриття третього ока, одержання інформації з космосу... Все перераховане вище анітрошки не відноситься до області психологічних знань, і не входить до числа дисциплін, що вивчаються психологом у ВУЗі. Надзвичайні здібності вивчає наука парапсихологія. Приставка "пара" означає "біля". Це є область навколо психологічних знань. Проте сам психолог, як і будь-яка людина, може вірити або не вірити в подібні явища. Але якщо він їх практикує, він займається парапсихологією. Поза або замість власне психології. Або ж займається шарлатанством. :) Але це вже, як говориться, зовсім інша історія.

МІФ: Психолог може вирішити всі проблеми.

Варто знову ж зазначити, що психолог не вирішує проблеми своїх клієнтів, а допомагає їм самим знайти вихід. Імовірність рішення певної проблеми за допомогою психолога залежить від безлічі факторів. Це й фактори, що залежать від психолога, наприклад:

  • рівень його підготовки (і справа не тільки в тім, скільки ВУЗів і курсів закінчив або книг прочитав, а скільки із усього цього зрозумів :) );

  • його особисті якості, важливі для професійної діяльності (уміння слухати, уміння почувати емоційний стан клієнта, інтуїція, креативність...);

І фактори, що залежать від клієнта:

  • усвідомлення своєї відповідальності за те, що відбувається;

  • готовність разом працювати над проблемою й готовність до роботи над собою;

  • ступінь чесності й відкритості перед психологом.

Найкращих результатів можна досягти, коли клієнт і психолог зуміли встановити довірливі стосунки, і обоє зосереджені на роботі над певною проблемою. Краще, коли клієнт вибирає собі психолога. Продуктивна робота неможлива без взаємної симпатії. У той же час, психолог має право відмовити в консультуванні певному клієнтові. Причиною тому можуть бути різні обставини. Наприклад, психолог не може консультувати клієнта, якщо його проблема має схожість із проблемою самого психолога (див. міф №7) Або психолог не спеціалізується на даній тематиці (який би не був професіонал, охопити все поле людських проблем досить складно). Психолог також може направити людину до іншого фахівця, будь то лікар, психіатр або його колега, що працює з подібними питаннями.

Джерело

Сімейний консультант про зв'язок виховання та харчової поведінки дитини

 Марія Сичинська

Якщо маєте проблеми з харчовою поведінкою дитини.. імовірно, заплутались у ролях.
Харчування дитини не повинне бути проблемою, якщо дитина здорова (а більшість таки здорові!). Тому фізіологічні проблеми — велика рідкість. Частіше це психологічні питання.
✅Більшість проблем з їжею у дітей виникає через відсутність здорової ієрархії.
❗️Спойлер: або надміру тиснете, або загрались у друзів.
Після доволі жорсткого та авторитарного радянського виховання ми так хочемо бути іншими батьками. Ми хочемо бути друзями своїм дітям, ми намагаємося про все домовлятися і бути на рівних.
Але що одне, що інше — крайнощі.
Позиція друга — це теж не зовсім те, що потрібно нашим дітям. Позиція друга передбачає спілкування на рівних, що ми і практикуємо: ми ставимо забагато питань; ми занадто багато пропонуємо; ми можемо переготовувати сніданок по декілька разів окремо для дитини; ми підлаштовуємо все життя під дітей і доволі часто втрачаємо у цьому себе і навіть свої сім’ї.
Дитині все ж потрібен дорослий. Який знає, що таке життя. Який несе відповідальність. На якого можна покластися і який потурбується. Цей дорослий може бути і другом, одне іншому не завадить. Але ця дружба мусить бути ієрархічною. Нерівна дружба, розумієте? Ви віддаєте, Ви будуєте стосунки, Ви несете за них повну відповідальність. А у відповідь нічого не чекаєте і зазвичай не отримуєте нічого, окрім неймовірної любові. У житті ми рідко тримаємо біля себе таких друзів, правда? Бо дружба — це все-таки про рівні стосунки.
Знаєте, чому зараз так багато проблем з їжею? Бо так багато інформації навколо, що в муках вибору, до чого прислухатись, ми кидаємося з крайності в крайність: ми або холодно-авторитарні, або безхребетні. А у природі немає крайнощів. Світ не чорно-білий.
Тож що робити? Повертати здорову ієрархію в стосунки. Але не через авторитаризм, будь ласка, а через турботу і повагу. Якщо тема харчування для вас проблемна, вирішити психологічні проблеми я допоможу в курсі «Стосунки з їжею». Придбати курс можна на моєму сайті (посилання в шапці сторінки). Доступи ви отримаєте на пошту одразу після оплати👍🏼

Як зменшити відчуття тривоги тут і зараз

 Безпечний простір

Як зменшити відчуття тривоги тут і зараз - пропонуємо п’ять простих способів
💬