середа, 6 січня 2021 р.



 Ідуть дощі, ідуть Різдвяні зливи.

Вода із неба зимна і жива.
Стоять в зажурі ясени і ниви.
І зеленіє у саду трава.

Туман і мла, а ще вечірня зірка.
А потім знову хмара на весь світ.
Напевно, в небі утворилась дірка,
Бо ллє і ллє і точить землю кріт.

Різдво з дощем. На серці вогко й сиро.
В руках вода і тиша біля скронь.
Змиває дощ священне живе миро
З Його очей і золотих долонь.

Змиває смуток. Світиться віконце.
Вже тітка варить і кутю, і борщ.
Вже пампухи такі ж легкі, як сонце.
І неважливо - сніг іде чи дощ.

Дощі минуть. Минеться й сіра смуга.
І буде мати, батько і дитя.
І дід візьме до рук старого плуга
Й засіє лан, й продовжиться життя.
Г.Потопляк                      

Немає коментарів:

Дописати коментар