Якщо зникла дитина

25 травня – Міжнародний день зниклих безвісти дітей 

    Із 2002 року в усьому світі 25 травня з ініціативи Міжнародного центру пошуку зниклих та експлуатованих дітей відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей.

Досвід редакції телепрограми «Служба розшуку дітей» свідчить про те, що публічний розголос збільшує шанси розшукати дитину та повернути її в безпеку.

Проблема зниклих дітей є актуальною і для нашої країни. ✍️Лише у 2018 році до Національної поліції надійшло понад 10000 заяв про зникнення дітей. ✍️

Алгоритм дій батьків, якщо дитина зникла безвісти

1. Швидко і максимально зберіться, складіть план дій — у вас на паніку немає часу і права.

2. Якщо дитина зникла в громадському місці, відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації, установи, працівників транспорту. Необхідно негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити вбиральні, автостоянки, склади, оголосити по гучному зв’язку пропажу дитини, її прикмети, не випускати нікого з дітьми — у разі викрадення зовнішність дитини можуть змінити.

3. У транспорті не соромтеся голосно прокричати про зникнення дитини.

4. По дорозі до адміністрації, охорони швидко відновлюйте в пам’яті, який вигляд мала дитина, її особливі прикмети, де і в який час ви бачили дитину востаннє, куди з великою ймовірністю вона могла б піти чи поїхати.

5. Якщо дитина зникла з дому, швидко перегляньте всі речі дитини, її особистий щоденник, шукайте залишену записку. Згадайте про підозрілі телефонні дзвінки, розмови, знайомих дитини останнім часом.

6. Зверніться по допомогу у відділ (відділення) поліції особисто або по телефону 102 і залиште заяву про зникнення дитини — пошук дітей починається протягом доби, звертатися ви можете одразу після зникнення дитини. Найефективніше звертатися у відділ (відділення) поліції за місцем зникнення. Відразу візьміть з собою свіжу фотокартку, особисті речі дитини. Дайте інформацію про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, про коло спілкування, яким маршрутом ходить, їздить, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, шкідливі звички дитини і т.д. — максимум інформації. На місце зникнення або останнього перебування дитини вирушить слідчо-оперативна група для проведення слідчих (розшукових) дій.

7. Якщо у дитини є мобільний телефон, зверніться до його оператора мобільного зв’язку з проханням допомогти встановити місце знаходження по телефону.

8. Залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників, добровольців.

9. Не припиняйте пошуки навіть вночі.

10. Дайте родичам контакти друзів і знайомих дитини — розбийтеся на пошукові групи. Необхідно обдзвонити їх або відвідати, якщо немає телефонів. Розпитати, чи розповідала їм дитина про якісь свої плани останнім часом. Також необхідно зателефонувати до лікарні, довідкової служби швидкої допомоги, бюро реєстрації нещасних випадків з орієнтуванням на дитину, зателефонувати дільничному офіцеру поліції, на залізничні й автовокзали; частина родичів або знайомих нехай обходять найближчі дитячі майданчики, місця зборів підлітків, найближчі парки, магазини, гаражі. У разі відсутності результатів через деякий час можна обдзвонити спецприймальники, морги.

11. Якщо дитина зникла з дому, опитайте всіх сусідів: коли вони бачили її востаннє, чули звуки з вашої квартири або бачили, хто приходив до вас додому.

12. При зникнення дитини за містом підключіть до розшуку працівників лісгоспу, МНС, кінологів із собаками.

13. Якщо дитина зникла біля водойми або є водойма біля вашого будинку, підключайте до пошуку водолазів.

14. Повідомте про місце навчання (позашкільних занять) про зникнення дитини, його вчителеві (тренеру, керівнику гуртка) та однокласникам (дітям з секції, гуртка); попросіть дізнатися в класі (колективі), чи не говорила дитина комусь про те, що збирається втекти, виїхати кудись, чи не приходив до дитини хтось підозрілий до школи; запитайте у вчителя, чи немає проблем у стосунках дитини з кимось в класі або зі старшокласниками.

15. Розклейте об’яви з фотографією і короткою інформацією про дитину за місцем проживання та звичайним маршрутом дитини.

16. Якщо знаходиться хтось, хто бачив дитину, обов’язково беріть у нього контактні дані.

17. Додайте оголошення про пошук дитини з її фотографією, коротким описом, умовами та місцем зникнення, своїми контактними даними на спеціалізованих пошукових сайтах, у соціальних мережах, особливо в тих, де була зареєстрована дитина.

18. Пошук зниклих дітей потрібно вести й через ЗМІ: віддайте на місцеві телеканали фотографію та інформацію про дитину, обставини зникнення, залиште дані на радіо, а також, по можливості, розмістіть пошукові об’яви у транспорті.

19. Коли дитину знайдено, не кидайтеся на неї з докорами та покаранням (так, ви дуже перелякались, але ж не варто зриватися на дитині!) — швидше за все вона і сама дуже налякана, розлука з люблячими батьками – це великий стрес. Дайте час собі та дитині заспокоїтися, а опісля проведіть спокійну розмову, розкажіть, як ви злякались, до яких дій змушені були вдатися, як її поведінка (!) змусила вас хвилюватися, і обов'язково домовтеся з дитиною про правила поведінки у подібних ситуаціях. Добре, якщо разом з дитиною ви створите пам'ятку поведінки щодо цього, де коротко та зрозуміло буде викладено що і як робити. Гострі моменти можна програти у грі. На останок варто усе ж таки нагадати, що можна залякати дитину небезпеками оточуючого світу, зруйнувати до нього базову довіру та замкнути дитину на собі. Але поміркуйте, чи дійсно ви цього хочете? Чи хочете, щоб дитина навчилась сама розрізняти людей, бути впевненою в собі та самостійною відповідно віку?                                                                        

Бережіть себе ️

За матеріалами соціальних мереж