Як поводитися батькам, які розлучаються
Для дітей розлучення батьків - дуже складний період, при цьому у матері, як правило, в цей момент дуже мало сил і ресурсу на те, щоб постійно підтримувати дітей і проговорювати з ними їх переживання. Але деякі базові речі все ж краще спробувати зробити.
Максимально розділити подружжя і батьківство.
Одне закінчилося, інше не закінчиться ніколи. Діти не розлучаються з батьками, і ступінь відповідальності батьків залежить тільки від їх особистих якостей, але не від того, живуть батьки разом чи ні.
Не обтяжувати і не робити для дітей трагедію з цієї події. Варто концентруватися на тому, що залишилося в житті дитини незмінним. Наприклад, вона як і раніше у вихідні проводить час з татом, вона може дзвонити йому в будь-який час, у них є спільні плани. Варто говорити про факти ( «ви як і раніше з татом катаєтеся на великах»), а не про абстрактні поняття ( «раніше це була сім'я, а тепер її немає»). Тому що зайва драматизація підвищить тривожність дитини: щось невідчутне зникло, і це незрозуміле велике горе. Це почуття змусить її боятися за матір, а також навантажить її саму почуттям провини за її страждання і, можливо, змусить апелювати до почуття провини колишнього чоловіка. Але ніяких позитивних плодів не принесе.
Не передавайте інформацію для колишнього чоловіка (дружини) через дітей, не питати «ну, що там відбувається у тата (мами)? Який у нього (неї) настрій, що він (вона) про мене сказав(ла)? ». Від таких питань дитина відчує, безумовно, власну потрібність для матері, але одночасно і величезну відповідальність і тривогу: про що розповісти, як це вплине на відносини батьків, чи не втратить вона від цього когось із них остаточно. Такі рішення для неї не за віком.
Не просіть у дитини підтримки, не діліться з нею болем. Взагалі, якщо мамі погано і вона не почала собі допомагати, наприклад, не пішла на терапію, та не склала план, як виходити з цього стану, і немає іншої дорослої людини, з якою можна регулярно обговорювати свої переживання, тоді участь дитини неминуча. Це трапиться навіть без навмисного бажання, тільки тому, що вона буде бачити матір, яка страждає і захоче допомогти. Але все одно не зможе, і від цього буде відчувати себе поганою. Тому жінці дуже важливо почати собі допомагати - це не тільки турбота про себе, це турбота про дітей.
Не знайомити з новим партнером, поки в стосунках не все зрозуміло і тривога дитини від занадто швидких змін не минула.
Важливо, щоб під час такого знайомства не довелося вибирати між татом і новим маминим партнером. Дитина любить тата і якщо їй сподобається мамин новий партнер, дитина може відчути себе зрадником. Це знайомство краще почати з розмови, що їй не треба обирати і порівнювати - тато так і залишиться її татом, просто у неї з'явиться ще одна доросла людина, з якою вона спілкуватиметься. Також важливо, щоб новий партнер не виховував і тим більше не карав дитини - це як і раніше відповідальність батьків.
І, звичайно, не треба розповідати, що поганого зробив тато по відношенню до мами, чи навпаки. Дитини це абсолютно не стосується. Не треба викликати в неї «праведний гнів» - дитина отримає серйозну психологічну травму.
Що говорити дитині:
Що діти не беруть участі в розлученні. Розлучаються батьки, а не діти. Діти ніколи не розлучаться з батьками і не втратять їх, якщо, звичайно, дитині не загрожує небезпека від одного з батьків.
Що вони зможуть зустрічатися і дзвонити. І в їх відносинах все буде як і раніше. Що ви не проти їхнього спілкування.
Що в події немає провини дітей. Просто так буває, що люди більше не можуть і не хочуть жити разом. На цьому життя не закінчується.
В яких ситуаціях варто обмежувати спілкування з колишнім партнером:
Було насильство (будь-яке) по відношенню до дітей.
Інформаційна війна з боку партнера, тобто, він включає дітей у відносини і навмисно порушує вищезазначені правила.
Психічне захворювання в гострій формі.
Алкоголізм, наркоманія не в ремісії.
Chips Journal
