Центр психічного здоров'я НаУКМА
5 простих ідей, щоб підтримати своїх близьких 
вівторок, 5 вересня 2023 р.
понеділок, 4 вересня 2023 р.
Самодопомога
Як ви сьогодні? Простежте, як проходить ваш день. Чи дійсно ви присутні там, де перебуваєте фізично? Чи пам’ятаєте, яким на смак був ранковий салат?
Якщо відповіді на ці питання губляться у вихорі тривожних думок, це може свідчити про те, що тривалому стресу вдалося захопити вашу увагу. Час вириватися з його лап і повертатися у момент тут-і-зараз.
Пригадайте, ми вчилися усвідомлювати улюблену пісню, концентрувалися на ранковій каві. А тепер спробуємо тренінг усвідомленості просто в душі. Залиште поза кабінкою ваші думки — на ці 10-15 хвилин є тільки ви і лагідний струмінь води 
6 способів отримати максимальну вигоду від психотерапії
Міжнародна асоціація психологів по роботі з горем та тяжкою втратою
6 способів отримати максимальну вигоду від терапії
Терапія є цінним інструментом для досягнення психічного та емоційного благополуччя. Незалежно від того, чи ви шукаєте допомогу у вирішенні особистих проблем, емоційних труднощів або прагнете зробити крок до самовдосконалення, ефективне використання терапевтичного процесу може принести вам значущі результати. Для того щоб отримати максимальну вигоду від терапії, розглянемо шість способів, які можуть допомогти вам здобути глибше розуміння себе, подолати труднощі та змінити своє життя на краще.
1. Відкритість та чесність
Ключовим елементом успішної терапії є відкритість перед своїм терапевтом. Неможливо досягти проривів у роботі над собою, якщо ви приховуєте свої думки, почуття або переживання. Чесність перед терапевтом допоможе вам отримати точну оцінку вашого стану та розпочати процес позитивних змін.
2. Встановлення реалістичних очікувань
Терапія - це процес, який може зайняти певний час, перш ніж ви побачите значущі результати. Важливо усвідомити, що не існує миттєвих рішень або магічних засобів. Встановлюючи реалістичні очікування та підходячи до терапії з відкритістю до процесу, ви зможете краще оцінити свій прогрес.
3. Регулярність та постійність
Регулярність сеансів та зобов'язання до постійного присутності є ключовими для досягнення максимальної вигоди від терапії. Як і в інших аспектах життя, успіх вимагає зусиль та зосередженості. Завдяки постійному відвідуванню сеансів, ви зможете попередити відступи та розвивати позитивні звички.
4. Активна участь та відкритість до вивчення
Терапія - це не лише місце, де вас слухають. Це й можливість активної участі у власному процесі змін. Питання та завдання від терапевта можуть надати вам новий погляд на ситуацію та допомогти виявити шляхи розв'язання проблем.
5. Відкритість до нових підходів
Терапевти використовують різні методи та підходи до роботи з клієнтами. Важливо бути відкритим до нових підходів та спробувати різні методи, навіть якщо вони на перший погляд можуть здатися незвичайними. Деякі методи можуть виявитися надзвичайно ефективними для вас.
6. Продовження роботи над собою поза терапією
Терапія - це лише початок шляху до психологічного розвитку. Важливо залишатися залученим до роботи над собою і поза сеансами. Читання літератури, практика рекомендованих вправ або заняття хобі, яке допомагає вам відпочити і зосередитися, можуть підтримати вас у досягненні власних цілей.
Заключення
Терапія - це особистий шлях до самовдосконалення та психічного здоров'я. Щоб отримати максимальну вигоду від терапії, важливо бути відкритим, чесним, реалістичним та активно взаємодіяти з терапевтом. Постійна присутність, відкритість до нових підходів та продовження роботи над собою поза сеансами допоможуть вам зробити терапію ефективним інструментом для досягнення глибоких позитивних змін у вашому житті.
Батькам для розуміння себе та більш свідомого батьківства
Сепарація від батьків. Або чому так важливо зробити це вчасно? Діти дорослішають і залишають батьківську хату. У когось це відбувається із закінченням школи, у когось після одруження… А у декого взагалі не відбувається. Для чого взагалі потрібно відокремлюватись від батьків і чому це так важливо для подальшого життя?
Сепарація – це поступовий природній процес відокремлення дитини від батьків, який починається ще у ранньому віці.
Умовно процес сепарації можна розділити на три етапи:
- Від року до восьми. Коли дитина народжується, відбувається її перше фізичне відділення від матері (перерізання пуповини). Проте така маленька людина ще дуже залежна від батьків і потребує їхнього захисту та опіки. У три роки дитина вже вміє ходити та говорити і починає самостійно досліджувати навколишній світ. Ота криза трьох років і постійне «я - сам» дуже яскраво демонструє бажання малюка бути самостійним. З чотирьох років починається активна соціалізація дитини, вона вчиться будувати взаємовідносини з однолітками, з’являється своє коло спілкування. Батьки вже не є єдиним джерелом знань та інформації. Задача батьків на цьому етапі навчити дитину навичкам самообслуговування, підтримувати прагнення до самостійності, дозволити приймати рішення, що відповідають віку.
- З 8 до 12 років діти вчаться будувати сталі відносини поза межами дому, у них є вже певні шкільні обов’язки, формується вольова сфера. В цей період у дитини має бути своє коло відповідальності. Не варто надмірно контролювати кожен крок: хлопчик чи дівчинка мають самостійно зіткнутися з наслідками своєї ліні чи безвідповідальності. Це дуже вадливо для дорослого життя.
- З 12 до 18 років настає найбільш складний період у житті людини – підлітковий вік. Авторитет батьків падає майже до нуля, проте різко зростає вплив однолітків. Батькам в цей період дуже важливо прислухатися до свого юного бунтівника, надати достатню кількість свободи і навчитися довіряти.
Якщо всі попередні етапи пройшли вдало, то з 18 років дитина вже готова до процесу відділення. Процес дорослішання може завершитись аж у 24-25 років, проте в цей період людина вже готова нести відповідальність за своє життя.
Перепонами до сепарації можуть бути:- звичка і комфорт, коли як дітям, так і батькам зручніше жити разом (часто це пов’язане з економічним фактором або відсутністю бажання до самостійного ведення хазяйства);
- страх не впоратись із можливими проблемами;
- проблеми в родині чи різного роду залежності, наприклад, коли батьки міняються місцем з дитиною і вже вона несе за них відповідальність;
- гіперпіклування та нереалізованість батьків, коли дитина стає центром всесвіту.
Сепарація – двосторонній процес, у якому беруть участь і діти, і батьки. Завдання перших - відокремитися, других - відпустити.
Навіщо ж потрібна сепарація?
Вона дозволяє людині стати господарем свого життя, вільно ним розпоряджатися та отримувати задоволення. Людина стає незалежною і знаходить впевненість у собі. Вона може спрямувати свою енергію на досягнення своєї справжньої мети, а не на спробу відповідати чиїмось очікуванням. В процесі сепарації людина вчиться будувати власні кордони, що необхідно для побудови здорових відносин у власній родині, з друзями та колегами.
Сепарація не означає повний розрив відносин з батьками. Навпаки, саме після цього може настати наступний, більш якісний етап взаємовідносин – як дорослих самостійних особистостей, без залежності один від одного чи відчуття боргу та провини.
Слова для підтримки
Інколи буває важко підібрати слова, щоб висловити підтримку. Пропонуємо декілька ідей
Підписатися на:
Дописи (Atom)