ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ОЗНАКИ

 ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ОЗНАКИ

📌Що треба знати, аби легше пережити події сьогодення 

Психологічна стійкість (резильєнтність) — це спроможність проходити крізь життєві випробування, зберігаючи, відновлюючи при цьому психічне здоров’я, особистісну цілісність та ріст, соціальні зв’язки. 

❗️Це надзвичайно важлива якість, з якою ми всі народжуємося (наче з м’язами) — і вона росте й міцніє з кожним досвідом подолання труднощів та викликів життя. 

💪🏻Ми стаємо більш резильєнтні (стійкіші) кожен раз, коли у миті випробувань вибираємо резильєнтну відповідь: 

•зводитися, коли падаємо; 

•творити життя з надією попри біль втрат; 

•бути мужніми попри страх і т. д.

🧩Які складові психологічної стійкості? 

💎1. Цінності: знати сенс свого життя, своє покликання і жити згідно з цим навіть у часи найважчих випробувань.

💎2. Ефективна дія: організувати свою поведінку в ефективний спосіб, діяти з надією, діяти згідно з цінностями, діяти разом.

💎3. Корисне мислення: здатність сприйняти ситуацію і навігувати у ній з мудрими та світлими думками.

💎4. Взаємопідтримка та ефективна співдія: об’єднання з іншими задля подолання труднощів, плекання спільної стійкості та глибоких життєдайних стосунків.

💎5. Ефективна регуляція енергії та емоцій.

Джерело Український інститут  когнітивно-поведінкової терапії

Розмальовки до Дня ЗСУ

 

Джерело

5 грудня - День Волонтера

 

Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди керувались щодня. Одним з них було побратимство — духовне споріднення та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу у скрутну годину.

Довідково. Свято було засновано ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В сучасній Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів.

Вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був реалізований перший волонтерський проєкт за участю німецької та французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в місцях найбільш запеклих боїв між німецькими та французькими військами. Пізніше цю естафету підхопила Індія і рух поширився світом. У 1987 році у світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ століття — понад 100 мільйонів.

З00 років з дня народження

 

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

Як спілкуватися із 👩‍🦽 дітьми👩‍🦯 , які мають інвалідність?

 ГО "Соціальна Синергія"

Як спілкуватися із дітьми , які мають інвалідність?

За рекомендаціями ми звернулися до Анни Хворової Анна Хворова, експертки проєкту #СПІЛЬНО.

“Я раджу спілкуватися з дитиною з інвалідністю, так само як і з будь-якою дитиною. А саме:

Якщо дитина до вас звернулась — відповідайте чемно та доброзичливо

Коли бачите, що дитині потрібна допомога, спитайте дозволу допомогти. Можливо, для неї важливо виконати задачу самостійно.

Якщо дитина вам заважає, спокійно скажіть тому, хто з нею: "Вибачте, мені неприємно/боляче/шумно, чи не могли б Ви.....";

Не лякайте і не соромте дитину: "А ось я зараз тебе заберу!", "Як не соромно, такий великий їздиш у колясці!", "Чого ти не хочеш розмовляти? “Напевно мама з тобою не розмовляє!"

Не обговорюйте дитину в її присутності, навіть якщо ви думаєте, що “він/вона все одно нічого не розуміє”.

Перш ніж звернутися до дитини, спитайте дозволу дорослого. Нічого не пропонуйте чужим дітям без дозволу батьків.

Надалі - звертайтеся до дитини, навіть якщо вона має провожатого і вам здається, що комунікація з ним буде простішою.

Запитайте дозволу перед тим, як доторкнутися до дитини, що має порушення зору.

Поверніться обличчям до дитини з порушенням слуху і чітко промовляйте слова — більшість з них вміє читати по губах. А от голосніше говорити не варто.

Якщо дитина пересувається у кріслі колісному, присядьте, щоб при розмові бути на рівні очей з нею.”

Будьте прикладом власним дітям у спілкуванні з дітьми з інвалідністю. Поясність, що всі люди різні, але є речі та інтереси, які їх об'єднують. Наприклад: "Цей хлопчик не може ходити, але він так само любить комп'ютерні ігри, як і ти". Використовуйте мультики або відеоролики, щоб розповісти про людей з інвалідністю чи особливими освітніми потребами.

Діти й дорослі з інвалідністю роблять титанічні зусилля, щоб бути разом з нами в одному просторі, суспільстві. Варто розуміти, має що це має бути рух назустріч.

3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю

 

Торгівля людьми, трудова та сексуальна експлуатація в умовах війни