Про симпатію, як і про загальну тональність стосунків між членами сім'ї, можна судити з наявного в оселі духу жартівливості та гри. Невимушеність і грайливість — це свого роду мастило сімейного життя, без якого його колеса й шестерінки обертатимуться важко. Коли я бачу, що між членами сім'ї суворі, напружені стосунки, то я одразу ж починаю непокоїтися.
Найджел Латта, психолог, автор книги-бестселера «Перш ніж ваша дитина зведе вас з розуму»
Шановне батьківство, вітаємо!💞
Гадаємо, не помилимося, якщо скажемо, що всім батькам хочеться підготувати свою дитину не лише до дитячого садка, школи, але і до життя загалом. Щодо цього питання буде цікавою думка американської педагогині Еди Ле Шан, авторки книги «Коли ваша дитина зводить вас з розуму». Цю пані ще називають «психологічним доктором Споком».
Вона вважає, що дитину необхідно навчити таких важливих речей і вмінь:
1️⃣ Любити себе. Оскільки без любові до себе неможлива любов і співчуття до людей довкола. Любов до себе — дуже важлива, можна сказати, фундаментальна серед усіх людських здібностей. Людина повинна цінувати власне життя, бо без цього вона не зможе реалізувати свої можливості, бути максимально діяльною.
2️⃣ Інтерпретувати поведінку (свою та інших людей). Дитину важливо навчити розуміти, визнавати свої власні емоції та пояснювати причини прояву цих емоцій. Необхідно навчити дитину інтерпретувати емоції інших людей.
3️⃣ Спілкуватися за допомогою слів, фраз. Потрібно навчити дитину говорити іншим людям про свої емоції, почуття, пояснювати свою поведінку. Тобто, навчити дитину допомагати іншим людям розуміти її поведінку, причини її вчинків, джерело її емоцій.
4️⃣ Розуміти відмінність між думками та діями. Іноді дитину може переповнювати буря емоцій, часто негативних. У запалі образи вона може кого-небудь ненавидіти й бажати цій людині (родичу/-ці, приятелю/-ці) зла. Важливо, щоб потім, заспокоївшись, дитина не відчувала провину або страх, думаючи, що вона зашкодила людині. Необхідно пояснити, що думки і дії — це різні речі.
5️⃣ Цікавитися, ставити запитання й розуміти, що на складні запитання немає простих відповідей. Треба всіляко заохочувати дитячу допитливість, прагнення пізнавати нове. Не лише отримувати готову інформацію, а відшуковувати знання, розмірковувати. Бути готовими до вирішення життєвих завдань, соціальних проблем.
6️⃣ Не боятися невдач. Важливо навчити дитину не боятися зробити помилку й спокійно ставитися до невдач. Утім, для цього необхідно визнати право дитини на помилку й самим батькам адекватно ставитися до помилок, як до уроків. Тобто навчити дитину бути гравцем / гравчинею (у хорошому сенсі!).
7️⃣ Довіряти дорослим. Знати, що можна покладатися на дорослих. Це про довіру до рідних, до дорослих, до життя взагалі. Звичайно ж, питання безпеки враховуємо й обговорюємо, кому й коли можна довіряти. Не всі люди, на жаль, добрі та порядні. Йдеться про те, щоб дитина в складній ситуації не боялася звертатися до батьків, дорослих, учительства по допомогу.
8️⃣ Думати самостійно. Думати самому / самій. Нормально й природно, коли батьки хочуть, щоб діти ухвалювали розумні, зважені, серйозні рішення на підставі правильних переконань і здорового глузду. Але для цього необхідно заохочувати дитину висловлювати власну думку, аргументувати, доводити, не боячись, що вона буде покарана. Для цього потрібно вчити дитину робити вибір, ухвалювати рішення і навіть (найстрашніше для батьків!) говорити «Ні». Чому «найстрашніше»? Тому що «тренуватися» говорити «ні», малеча буде передусім... на батьках!
🔎 Утім, шановні батьки, виховуючи дитину, пам’ятаймо вислів Махатма Ганді «Хочеш змінити світ — почни із себе». Тож проявляйте любов та турботу до самих себе! Діти вчаться на прикладах! А «Хороше виховання найнадійніше захищає людину від тих, хто погано вихований», як сказав Філіп Дормер Стенхоуп, англійський державний діяч, письменник, автор «Листів до сина» 💞
Немає коментарів:
Дописати коментар