Правильні люди програють тим, хто щасливіший 

 

Навчіть себе не бути відмінником, не бути першим, не бути переможцем. Дайте собі перепочинок бути собою. Дитині своїй дайте перепочинок - бути. 

 

Помилятися, служити не вимогам і нормам, а натхненням і талантам. Цьому вчіть і дітей - свободи не бути ніким, окрім самого себе. Відмінник - роль. Її грати не складно, ти завжди повинен бути таким, яким тебе хочуть бачити вчителі, начальники і командири. 

 

Правильні люди програють тим, хто щасливіший, а значить більш енергійний і жвавіший. Життя не вчить правилам, воно вчить, що час летить, камінь лежить, а ти змінюєшся. Дитина - це генератор майбутнього і ви її перший ступінь, її батарейка, її точка зборки, не вкручуйте йому важких деталей із зобов'язань зайвих і надуманих. 

 

Навчіть себе не бути відмінником 

 

Я викладаю у студентів вже п'ятнадцять років, це не багато, але я бачу в зрілих і дорослих людях дітей, бачу їхніх батьків і бачу, що навчання дизайну - це хороший маркер внутрішньої свободи. Дизайн - це вміння мислити можливим. 

 

Тут недостатньо бути відмінником, тут треба бути незнайком, хуліганом і провалити тести, щоб знайти нове. Я бачу дорослих, навіть окремих педагогів, яким у дитинстві прищеплювали «бути правильним», не дозволяли рухати в кімнаті меблі так, як зручно, «їсти кашу». 

 

Дітям не треба вчитися свободи, це їхній природний спосіб мислення. 

 

- Дозвольте дитині і допоможіть їй посунути всі меблі у кімнаті так, як їй хочеться і в майбутньому вона змінить світ, стане частиною великого переміщення ідей і правил. 

 

- Покажіть, що і ви помиляєтеся, багато чого не вмієте, але виправляєте і весь свій час вчитеся, для задоволення. 

 

- Візьміть дитину за руку і поведіть до себе на роботу, покажіть свій світ, свій стіл, своїх колег. Якщо у вашій компанії таке неможливо - звільняйтеся, ви серед порожнечі і нісенітниці. 

 

- Заходьте у світ дитини, сидіть на підлозі її кімнати і питайте про її малюнки, її історії, її друзів. Лягайте на підлогу, дивіться у стелю і розмовляйте. Якщо дитині вже за двадцять - їдьте разом в поля і лежачи у траві, просто мовчки подивіться у небо. Це небо тепер ваше - навічно, адже ви його розділили. 

 

- Перестаньте нав'язувати дитині свої успіхи. Якщо ви дизайнер, не вчіть дитину малювати. Не вчіть її музиці, якщо музикант. Ще не зрозуміло, що краще для вашого сина чи дочки: велика кількість можливостей стати вами, або єдиний шанс стати собою. Але щастя у руках тих, хто зайнятий улюбленою справою, а не плететься у секцію, яку ненавидить. Життя сповнене обставин, де перемагають не чемпіони і не відмінники, а щасливі невдахи, повні надій і планів перевернути очікування оточуючих. 

 

- Навчіть дитину любити. Розкажіть про свою любов, як ви зустріли її батька, як вперше побачили її матір. Розкажіть, що любити буває боляче, що треба вчитися прощенню, вчитися любити всупереч - тільки це дозволяє у житті не зламатися і не переламати кістки крихким почуттям. 

 

- Дайте дитині самій вийти у двір з пачкою крейди і роздати її іншим. Нехай малюють на асфальті, пишуть, а ви здалеку, з іншої планети всесвіту дорослих дивіться, як ваш малюк стає собою. Собою без вас, але з вами здалеку. Так він проживе щасливе життя - іноді дивлячись у небо, згадуючи крейду, стіл, який рухав у себе в кімнаті сам, як лежав на підлозі з батьком і уявляв те, що стало його світом зараз - Вашим загальним світом. 

 

- Не вчіть дитину бути генієм, не квапте знання, не вчіть п'яти мов. Спостерігайте у стороні, як вона дивиться на книги на верхній полиці, не допомагайте - дістане сама. Головне, щоб цих поличок ви дали їй достатньо. 

 

Навчіть себе не бути відмінником, не бути першим, не бути переможцем. 

 

Автор: Дмитро Карпов