Психологічна роль батька у вихованні дитини
Не
лише мама, але й тато, впливають на життя, розвиток характеру дитини, а також
на її вподобання, смаки. Любов та опіка татусів формують із малечі дорослих,
впевнених у собі людей, які відчувають захист. Приклад батька – своєрідний
орієнтир, як себе поводити, насамперед для хлопчиків. А дівчатка, здебільшого,
шукають майбутнього чоловіка, керуючись образом тата, закладеним глибоко в
свідомості ще з раннього дитинства.
Тато – це той, хто хоче
зловити вас, перш ніж ви впадете, але замість цього піднімає вас після падіння,
обтрушує й дозволяє вам спробувати ще раз.
Ми
часто кажемо про проблеми, з якими зіштовхуються матері при вихованні дітей.
Але непотрібно забувати про ту найважливішу роль, яку відіграють батьки в житті
й вихованні дитини.
Роль
батька не обмежується тим, що треба заробити гроші й оплатити рахунки.
Залучений до виховання батько може зробити значний внесок у соціальний,
когнітивний та емоційний розвиток своєї дитини.
Крім
того, раннє залучення батька до процесу догляду за дітьми призводить до
стабільності в подружньому житті й підвищує ймовірність тривалого та щасливого
шлюбу після народження першої дитини.
Можна виділити сім
основних аспектів того, як батько може вплинути на життя свого малюка, якщо із
самого початку буде залучений у його виховання.
1.
Батько є взірцем для наслідування. Коли дівчинка підросте, вона мимоволі буде
шукати в чоловіку якості, які бачила у свого батька. Ніжний і люблячий батько
закладе в доньки бажання шукати супутника життя з аналогічними якостями, до
яких вона звикла та з якими добре уживається.
Хлопчик,
у свою чергу, буде наслідувати свого батька. Він буде прагнути отримати його
схвалення й копіювати поведінку, яка йому знайома, яку він вважає успішною й
гідною поваги. У той же час, якщо батько звик домінувати та вдаватись до
насильства, своїм прикладом він, швидше за все, виховає жорстокого й
авторитарного сина (інколи з точністю до навпаки - хлопчик набуває так званих
жіночих рис: стає дуже емоційно чутливим, навіть плаксивим, .вразливим тощо)[1].
2.
Унікальний досвід ігор з татом. Батьки й матері спілкуються та грають з дітьми
по-різному. Ігри дитини один на один з батьком, як правило, є більш
стимулюючими й захоплюючими в порівнянні з іграми з матір’ю. Така взаємодія дає
дитині можливість пізнати світ і свій власний діапазон емоцій, а також способи
справлятися з емоціями в безпечному середовищі[2].
3.
Розвиток когнітивних функцій. Батьки, залучені у виховання дітей, сприяють
кращому розвитку їхніх когнітивних функцій, бо схильні вести розмови з
використанням великої кількості запитань «Що?», «Де?», «Коли?» і «Чому?», а
також розгорнутих відповідей, які допомагають дитині зрозуміти, як улаштований
світ. Якщо батьки беруть участь у навчанні дітей, ті, як правило, демонструють
кращу академічну успішність.
4.
Підготовка до дорослого життя. Хороший батько не буде робити роботу або
вирішувати проблеми за свою дитину, а завжди буде підштовхувати її до того, щоб
дитина впоралася з ними самостійно. Батьки заохочують у дітей почуття
самостійності, незалежності та впевненості в собі. Вони кидають дитині виклик,
щоб та спробувала вирішити проблему різними способами, що сприяє формуванню
здорової самооцінки й почуття впевненості в собі. Ці навички готують дитину до
спілкування з зовнішнім світом і вирішення проблем.
5.
Позитивна поведінка. Дослідження показують, що діти, які мали доброзичливі
стосунки зі своїми батьками, проявляють позитивну соціальну поведінку в
суспільстві й менш схильні до депресії. Хлопчики, чиї батьки були залучені у
виховання, мали менше проблем з поведінкою, у той час як дівчатка, яких
дбайливо любили батьки, мали більш високу самооцінку.
6.
Дисципліна. Дисципліна є одним з найбільш складних аспектів виховання дітей.
Мамі й батьку дуже важливо зберігати спокій під час вирішення складних виховних
питань і ніколи не суперечити один одному при дитині. Батьки можуть полегшити
життя всієї сім’ї, взявши на себе відповідальність за підтримання дисципліни,
оскільки вони, як правило, демонструють більшу ефективність у цьому питанні. Дослідження
показують, що батьки більш успішні в підтримці дисципліни у хлопчиків.
7.
Свобода та відповідальність. Батьки перебувають у становищі людей, які
розмовляють зі своїми дітьми-підлітками про цінності й переконання, і
пропонують їм свободу поряд з почуттям відповідальності. Залучення дітей до
спільної домашньої роботи також заохочує їх почуття відповідальності, яке
робить більш зрілим їхнє мислення, дає їм відчуття контролю над своїми власними
успіхами й невдачами.
Батько
незамінний у житті дитини. Навіть якщо подружжя не разом, батько все одно може
успішно грати свою роль. Завдяки спілкуванню з батьком у дитини розвиваються
критичне мислення, мотивація, соціальні навички, самостійність і незалежність.
Такі діти виростають більш чуйними, мають кращі стосунки в соціумі й набагато
ефективніше справляються зі стресами й розчаруваннями.
Матеріал
підготували проф. Нечитайло Ю.М., доц. Нечитайло Д.Ю., доц. Буряк О.Г.
Джерело: https://www.bsmu.edu.ua/blog/6866-psihologichna-rol-batka-u-vihovanni-ditini/
[1] Уточнення автора блогу
[2] Нагадаю, що десь з 9-10 років, коли
хлопчик починає уникати так звані «телячі ніжності», стає дуже важливим
фізичний контакт з татом, який може реалізуватися у жартівливій боротьбі тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар