Не схиливши в покорі коліна,
Не піддавшись брехні і прокльонам,
Посміхається Богу моя Україна –
В камуфляжному вбранні мадонна.
Незалежна від смерті і страху,
Попри біль кайданів і полону,
Ти відправлена, навіть, катами на плаху,
Королевою сходиш до трону.
Твоє серце - любов і надія,
А душа і простори – безмежні.
Ти навчила дітей воювати за мрію,
Від числа ворогів незалежно.
Ти навчила - нащо ми, і хто ми.
Щоб триматися навіть в облозі.
Ти покликала йти незалежно від втоми,
По прямій і тернистій дорозі.
Ти як пісню співаєш свободу,
Колискову – святу і бентежну.
Ти джерельну, живу, незабруднену воду -
Нам з долоней даєш обережно.
Незалежно від щільності бою,
Не хвилюйся - все буде як треба.
Щоб не сталося, знаєш, завжди над тобою
Твої діти утримають небо.
Я світанок у полі зустріну,
І побачу, крізь ранок бездонний,
Бог до сонця за руку веде Україну –
Камуфляжну, щасливу мадонну.
Гліб Бабіч, 2018
Немає коментарів:
Дописати коментар